ДЛЯ ДИЯСПОРЫ
Нашу ситуацию выкликали рішыня каждого з нашых предків. Быти може причынены они были стремліньом до ліпшого жытя або втіканьом перед політычным переслідуваньом, але без значыня, яка была того причына, пришол час, коли лишыли они Карпаты. Всідали на шыфы, лишаючы за собом свою отчызну, лем зато, жебы дотерти до вібчых портів, де іх мена были зміняны, а походжыня часто переоначане. По тых журбах мусіли мірити ся з реальністю кісных шаласів і тяжкой-претяжкой роботы в майнах нашмареной през великых американьского промыслу.
То власні в такых обставинах през десятлітя прожывала векшына дияспоры Русинів, з якой вельох вкінци перенесло ся до ліпшых місц роботы і осягнуло ліпшый рівен жытя. В тым часі тоты самы люде асимілювали ся з вартостями Америкы, з невеликым вынятком захованым в вірі або ціненых святочных традициях.
Вы тіж підняли сте рішыня, коли почули сте потребу дознати ся веце о своім дідицтві, а тепер сте гев, стремлячы до чогоси веце, як лем дознаня ся о правді. Дияспора ка-
рпаторусиньского народа зміняла ся протягом остатнього столітя до пункту, в якым смотриме на нашу русиньскіст через ріжны досвіды і жытьовы дорогы. Стало ся аж і так, же веце єст тых, што нияк не знают, же іх предкы походили з Карпат, як тых, што о тым знают. З причыны того ріжного рівня свідомости походжыня, декотры з вас можут уж мати великє знаня на тему вшыткого, што русиньскє, а декотры можут потрібувати дрібницьового введіня в причыны, для якых тота книжка взагалі повстала. Без значыня од того, в якым місци сте ся нашли, на певно найдете гев штоси для себе. Буде тото основні важне для тых, хто хоче помочы переслідуваным в отчызні.
Закля перейду до тых квестий, треба бы пояснити, хто я. Єм єдным з невельох потомків Русинів з Голдінґфорд в центральній Міннесоті. Перед тым, коли пришли они до Америкы, мешкали в Блажові, місті во східній Словациі, і Тарнавці, лемківскым селі в полудньово-східній Польщы. Місто Блажів остало знищене в 50. роках ХХ ст. през чехословацкій уряд за антикомунізм, а село Тарнавка остало зрівнане зо земльом през польскє войско в 1947 р., а його жытелів переселено до західньой Польщы.
Тепер веду Товариство Русиньского Розвитя, єдиный русиньскій think-tank (стан на 2023 р.) на світі. Был єм в вельох русиньскых місцях в Америці і за границьом, як напримір в єдиным русиньскым селі, што ся лишыло в Мадярах – Комлошці, а тіж в містах в Украіні, на Підкарпатскій Руси, в часі тырваючой войны, де алярмы віщычы бомбардуваня звучали каждой ночы за моім готеловым выглядом.
Протягом той діятельской подорожы, што ся зачала в 2020 р., вказало ся, же декотры річы нияк ся не змінили. Цілый час сме єдным з найбіднійшых народів в Європі; трафлят ся, же свобода Русинів єст ограничана, а діячы, якых маме сучасні, не годны подолати силам, што діют против нам. Стало ся тіж ясне, же тото, што оповідаме о нашым народі і істориі, не оддає полной правды. Наррация, же сме народом ніодкале єст не лем неправдива, але тіж причынят делеґітымізацию нас як выняткового народу. То мотуз, што стримує каждый наш крок, бо ограничат правду о тым, што было і може быти.
Тот проблем взял ся головні з зовнійшых джерел, але навет денекотры з нас приняли тоту наррацию і єй шырят серед вывченого населіня. Што веце, з причыны тых вшыткых чынників не раз єм виділ, як ентузиязм нового молодого Русина, што ся дознал о своіх предках, зостал знищеный през реалиі нашой теперішньой ситуациі. Неє легко ввойти вполні і автентычні в жытя нашых люди, а іщы тяжше єст штоси в ним змінити. Маючы тото вшытко на увазі, не міг єм того іґнорувати.
Цілю тексту, якій мате перед собом, єст не лем поясніня, чом вас повинно обходити, што сте яко Русины-Американы прочытали, але тіж чом можете і чом вам треба помочы змінити тоту ситуацию на ліпше. То направду борба на рівни каждого руху громадяньскых прав, якій днес проходит, а окрем того та потреба єст неодлучні звязана з вами. То наша істория, наша культура, наше будуче як народу находят ся в пункті чудовых можливо-
сти і пригнобляючого занепаду. Але што мам істинно на думці, пишучы тоты слова? Вшытко стане ся ясне в своім часі.
ДЛЯ ОТЧЫЗНЫ
Од даякого часу было очывидне, же схемы діяня, якы Русин так часто повтарят, рідко ведут до світла на кінци тунелю. Розвинули сме ся і сме осягнули наступный етап, першый од занепаду совітской системы. Але жебы ввойти на наступный рівен, філософія нашой психікы мусит достосувати ся до днешніх вызвань. В тяжкых часах мусиме быти реалістами як іде о нашу сучасну позицию, а рефлексия над тым ясно вказує, же мусиме быти деси помедже нашом теперішньом ситуацийом а полным народовым пробуджыньом.
Хочеме, жебы наш язык был вченый в школах, нашы героі были знаны, а русиньска фана вказувала ся не лем в нашым обыйстю. Хоцкі то неє іщы пункт, до якого стремлиме, то тота робота лучыт етап, на якым сме днес, з новым початком цілковитой трансформациі. Закля одповіме на звіданя, што може піти добрі, мусиме одповісти на звіданя, што пішло планно. Русиньскій нарід гонит за спомином, што може николи і не был докінце правдивый. Наррация о роснучій в світі русиньскій достоменности была фікцийом половины першой декады ХХІ в., векшына інституций єст зопсута до ядра і то не лем през брак візиі, а през тото, же барз часто нашы діячы або не потрафили діяти в справі того, што треба было зробити, або были наставлены лем на власны карєры. Наш проблем полігал на тым, же сме дозволили нашому духови втопити ся в басені медіокрациі. Од 15 років нич ся не змінило як іде о наше узнаня в украіньскій державі, осягніня автономіі в буд-якым реґіоні Карпатской Руси і інституціоналізацию.
Противні до того неґатывного наставліня, в повітри явило ся штоси нове, што причынило, же вельох повірило в можливіст зміны, в тым автор той книжкы. Нове поколіня люди приходит, жебы получыти чугу русиньскости з новыма думками і вартостями. Сут то тоты, што творят в онляйні фільмы, ведут новы проєкты поза істнуючыма інституциями і называют реальніст таком, яка єст. Того не было іщы пару років тому. Коли бы сте ся звідали, докале стремиме, без сумніву найголовнійше єст для нас зімати тот момент, коли можлива зміна. Зробиме тото найперше през вказуваня нашым людям ситуациі, в якій нашли ся они і іх предкы. Через усвідомліня собі системового утиску навет найбарже запутана душа одкрыват тото, што ій цілый час хыбувало. В тым процесі каждый Русин може придбати справедливый гнів і жаданя зміны. Дякуючы тому сут они охочы до іх выкликаня.
Закля піду дальше, треба пояснити, чом мали бы сте іти за тым, што бесідує вам Русин зза океану. Одповід на тото звіданя єст коротка. Мій вельолітній досвід в роботі вказує на одданя і необхідны знаня, якых треба мати, жебы быти гідным той задачы. Рокы актывізму, як напримір Товариство Русиньского Розвитя, подорожы на Підкарпатску Русь в часі войны, де єм ся выбрал в 2022 р., вчыня ся так паноньско-, як і карпаторусиньского, то не єст робота пересічного аматора. Факт, же наражам ся там, де інчы бы того не зробили, тіж ясно тото посвідчат. Як іде о інтелектуальный простір, книжкы з колекциі «Суверенніст» можут діяти на мій хосен в політычным рівни.
Ваша ситуация остала взята до увагы, так як і каждого інчого реґіону, якій Русины называют своім. Быти може, же декотры з вас ани не знают, же сут інчы Русины на Словациі, Підкарпатскій Руси, в Сербіі, Мадярах. Прожываме в вельох місцях, а наше будуче стремит в напрямі чогоси нового, што нас получыт. Не можеме тіж забывати о взаімным влияню дияспоры і отчызны, якє тырват уж веце як сто років. То тоты, што выіхали до Америкы і вернули, наповорот принесли православну віру до части отчызны, то Григорий Жаткович, американьскій Русин, был першым ґубернатором Підкарпатской Руси в чехословацкым періоді. Наш звязок неє чымси вібчым, а згідным з історийом.
Зато прошу вас, тых в отчызні, абы сте долучыли до мене в тій подорожы ґу можливому будучому, в якій мотузы, што нас путают, останут попущены. Час на зміны для Русинів єст короткій, а ехо так добробыту, як і знищыня зас звучат. Наше будуче, наша дорога зачынают ся приближати, як лем найдеме на тото спосіб. Зачынат ся тото од оповідженя нашой істориі аж до часів опресиі.
ІСТОРИЯ РУСИНЬСКОГО НАРОДУ
Наш нарід, Карпаторусины, єст народом славяньскым, якій історичні занимат велику част Східніх Карпат. В тот спосіб сме получены з праві половином європского субконтиненту і державами, што тягнут ся од Болгарию по Польщу. Славяны появили ся близко днешній Білоруси і східньой Польщы, міґруючы през великы териториі, начынаючы од першых віків першого тисячлітя. Остаточні тоты племінны народы поділили ся менше веце на три підгрупы: Західніх, Східніх і Полудньовых Славян. Для нашого народу важны сут Східні Славяны або тото, што зачало ся называти Русю.
Русь была конфедерацийом ріжных славяньскых князівств, што ся політычні выокремлили в часі міґрациі скандинавскых борців і еліт на земли, якы стали ся трьома східньославяньскыма державами, што іх знаме днес. З часом тоты еліты і іх рідны борці рушыли дале, заселяючы земли аж до пілострова Таман при Кавказі. Місцевы ріжнили ся од своіх володарів, бо были етнічныма Славянами. З часом тоты володары зачали ся женити і асимілювати, аж тяжко іх было розріжнити. Ґены тых люди перетырвали в Русинах, Білорусинах, Украін-
цях і Карпаторусинах.
Руска конфедерация перетырвала од 882 р. до єй занепаду в 1240 р. причыненого монґольскым наіздом. В тым часі стала ся єдном з найвекшых держав Європы, а тіж християньскым народом. В традицийній наррациі то хрещыня Володиміра Великого в 988 р. дало початок тому переходови, хоц докладный рік і скорійшы пробы сут квестіонуваны. Загалом принимат ся тото за початок християньства на Руси, але самы Русины правдоподібні приняли хрещыня десяткы років, як не вікы пізнійше, а вельо поганьскых рытуалів ся лишыло на далекых карпатскых селах.
По тых штырьох віках взглядной інтеґрациі, змішаной з войнами медже ріжныма князівствами, занепад Руси принюс анексию територий воюючых зо собом сусідів. Східніма князівствами рядила Злата Орда, наступця монґольской імпериі. Навет днес можна достеречы ознакы іх террору, як напримір улицю Большая Ордынка в Москві, якой названя взяло ся з асоцияциі з початком дорогы до Златой Орды. Минули вікы, закля Русы освободили ся і зъєднали в штоси, што стане ся московскым царатом. Західні князівства, такы як Полоцк, Галичына ци Волынь, стали ся знаны як Русь і остали влучены през Річпосполиту Обох Народів по віку або двох самостановліня. Галицко-Волыньскє Князівство, што тырвало в роках 1199-1349, было найбарже успішне, і в даякым сенсі безпосередньо продолжыло політычну систему Руси. Противні до інных на Сході, люде з той земли николи уж не придбали неподлеглости для свойой рідной териториі. Ниякій рід самоуряду не был можливый аж до Запорожской Січы в 1552 р. Аж і товды не взяли ся они з давных князівств, але од тотых, што втекли на територию днешньой східньой Украіны і полудньовой Росиі.
Тоты, што іх днес называме Русинами, не істнували іщы в часах руской державы. Територия, яку днес называме хыжом, была радше ничыйом земльом до початку років 1200-х. Єст правдоподібне, же некотры гев жыли, але не было то веце як пару сел. Спосеред тых народів найголовнійшы были Білы Хорваты, о якых невельо знатя. Хоцкі барз радо покликує ся на них в сучасных русиньскых дискусиях, як на свого рода дідицтво, закрес іх населіня і влиянь єст практычні неможливый до пересліджыня.
Згідні з правом обшыр тота была частю Королівства Мадяр, а в практыці становила буфор хоронячый перед наіздами з пілночы. З часом сама земля перестала старчати. Мадярска Корона знала, же мусит найти веце люди до заселіня той обшыри – люди, охочых до бороніня своіх границ. Маючы тото на увазі, введено штоси, што называно волоскым правом.
Волоскє право было збірком прав Австро-мадярской Імпериі, што дозваляли оселяти особы з зовни і кочовників на краях Імпериі. За даякы привілегіі, такы як землю і зволніня з податків на десят років, вельо з тых осадників мало хоронити дорогы перед бандитами. В некотрых місцях, такых як Підкарпатска Русь і Семоград, векшына територий николи скорше не была заселена. Реґіоны положены ближе цивілізацийных центрів, такы як днешня східня Словация, прібувано заселяти Німцями і інчыма, але кінчыло ся тото неповоджыньом, бо не знали они як ґаздувати на тых землях.
Волохы, што были потомками латинників з полудньовых Балканів, втекли на пілніч перед Османьском Імперийом. На пілночы Русины з Галичыны і провінциі на схід званой Подольом рушыли на захід, жебы втечы перед наіздами Кримского Ханату і не быти його підданыма. Оселяли ся в містах і селах на териториі днешньой Карпатской Руси, принимаючы з часом званя Волохів-Русинів. Тота подія, што єй в русиньскій істориі можна назвати Великом Експансийом на Захід, то час появліня тых, што стали ся нашым народом. Зо взгляду на правдоподібні значучо векше населіня Русинів, волоска част нашого дідицтва заперат ся лем в ДНА і декотрых культуровых артефактах.
Але што ся з том міґрацийом поділо дальше? Люде очывидно оселяли ся на тій обшыри, але процес, што іх довюл до сучасности, неє цілком ясный. Досвідчыня Русинів было залежне од місця, де прожывали. Закля перейдеме до пізнійшых часів, присмотрме ся ґеоґрафіі і поділам Карпатской Руси. Коли іх познаме, вшытко зачне быти яснійшым.
3.1 | Ґеоґрафія Карпатской Руси
Карпатска Русь то територия положена в східніх Карпатах. Єст она радше гориста, што не полегшало урбанізациі. Осады, якы ся трафляли, были предо вшыткым в долинах медже гірскыма верхами. Карпатска Русь єст поділена на пят до семох реґіонів, залежні од політычных поглядів даного чловека.
Каждый реґіон Карпатской Руси ма свій власный стиль. Найголовнійшом частю, центром Карпатской Руси, єст получыня трьох обшыри – Пряшівской, Лемківской і Підкарпатской Руси. То гев русиньска достоменніст єст найсильнійша і одтале походит векшына русиньскых героів.
Четверта, знана як Периферия, то іщы єдна гориста обшыр поміщена на пілнічный схід од центра краю, де прожыват вельох люди, близко звязаных локальном культуром, котры не мают русиньской достоменности. Сотакія, Паноньска Русь і Земли Полудньовых Осадників сут менше знаны з вельох причын, што будут пояснены дале. Жебы закрислити цілістный образ, до них тіж верну.
Пряшівска Русь находит ся на териториі днешньой Словациі в реґіонах пряшівскым і кошыцкым. Територия о шырокости 160 км і середній долгости 20 км з пілночы на полудня характеризує ся краєвидом середньой велькости гір і сильным русиньскым патріотызмом, бо в 1990. і 2000. роках была центральном обшырю русиньской культуры. Сама назва Пряшів єст русиньскым одповідником словацкой версиі Prešov і повинна быти все хоснувана при описуваню русиньской культурной єдиниці. Векшына знаных нам днес русиньскых інтелектуалістів, такых як Александер Духнович (Тополя) і Адольф Добряньскій (Рудлов) походит власні з тых теренів. Причыны того не сут одраз очывидны, але видит ся, же творіня ся новых інтелектуалістів і діячів пересунуло ся в днешніх часах на схід.
Сотакія то етноґрафічна обшыр обнимаюча місто Гуменне і околичны села во східній Словациі. Люде, што походят одтамале, то вымішана медже Словаками і Русинами група звана Сотаками. Некотры хоснуют тото званя, але векшына радше хоче быти ідентыфікувана як Русины або Словакы. Іх етнічну приналежніст можна найчастійше окрислити на основі церкви, до якой належат. Векшына римокатоликів ідентыфікує ся як Словакы, а грекокатоликы і православны – як Русины. Диялект той групы в структурі єст основаный на словацкым языку, русиньскы влияня видно в лексиці.
Лемковина єст єдином територийом Руси поміщеном на пілночных схылах Карпат в Польщы. Єй жытелі хоснуют званя Лемко або Лемко-Русин, од слова лем. Такы званя як Лемко, Бойко ци Гуцул не мали первістні такого значыня як Поляк. Радше были то назвы наданы групам гірскых Русинів, якы самы николи не хоснували тых назв.
Были они в даякым смыслі выником планной етноґрафіі. З часом назва Лемкы ся приняла і стала ся частю іх достоменности. Лемкы-Русины мают інчу політычну історию як інчы Русины, бо были під рядами Поляків і Австрияків, не Мадярів. Отчызна Лемків ма найнизшы горы в порівнаню з інчыма русиньскыма реґіонами. Хоц ма высшы пасма і ма барже гористый терен як векшына Польщы, то так направду не было ту векшой ґеоґрафічной бариєры до входу, з вынятком Бескідів на далекым полудньовым сході. Зо взгляду на высокіст, векшына гірскых пересмыків до Пряшова припоминат дорогы в невеликых горах. З той причыны, як тіж з причыны власной культуровой формациі, архітектура і облечыня на Лемковині ріжнят ся кус од того, што можна найти дале на схід.
Підкарпатска Русь єст найвекшым з трьох реґіонів творячых центер краю. Положена на сході, граничыт з Румунійом. Прожыват в ній векшына Русинів, якых чысло выносит ок. 800 000. Єст то тіж єдине місце, де находят ся русиньскы міста – Ужгород і Мукачово. Полудньова част, хоц пляската, як і ціла Паноньска Котлина, контрастує з Карпатами, де декотры хырбеты осягают два тисячы метрів. Языкова ріжнорідніст в тым реґіоні єст найвекша спосеред вшыткых трьох і зато тяжко єст ввести методы стандаризациі языка.
Периферия то обшыр занимаюча гірскы териториі на пілніч і схід од Підкарпатской Руси. То місце головні замешкуют Бойкы і Гуцулы, народы, што ся уформували в вынику подібных міґраций, якым было волоскє право про Русинів на заході. Іх звязок з Русинами можна бы переслідити в осібній книжці, але на тым етапі треба зрозуміти, же тоты групы были од все поділены медже русиньском і украіньском достоменністю. Напримір, єдным з найбарже влияючых русиньскых істориків был єден Александер Бонкало, Гуцул з міста Рахів положеного поближе границі Підкарпатя і Перифериі. З друг-
ой страны, в сучасных обставинах русиньска достоменніст єст для Гуцулів радше рідка, з вынятком жмені сел в Румуніі.
Добрым способом на зрозумліня Перифериі єст єй ізоляция. Противні до інчых реґіонів Русинів, де сут горы, але не завысокы, або принаймні сут дужы міста в одлеглости парох годин ізды автом, ситуация в Перифериі єст цілком інча. Характеризує ся хырбетами гір так высокыма, як тоты в Румуніі, зато вельо з тых сел сут практычні одтяты од зовнішнього світа. Тоты обставины причынили, же было то місце, в якым легко было діяти бандитам і особам гляданым през право. Принимат ся, же званя Гуцул взяло ся од планной репутациі іміґрантів і правдоподібні походит од румуньского слова hoțul, што значыт особа вынята спід права.
Земли Полудньовых Осадників то група сел заложеных през Русинів, што еміґрували з Пряшівской Руси і Лемковины до Мадяр, од ХVI і XVII в. Хоцкі векшына з них ся цілістні засимілювала і днес думат о собі як о Мадярах, штоси ся з того минулого лишыло. Вельо потомків тых осадників дотепер сут грекокатоликами, а місто Комлошка в токайскым винным реґіоні надале ідентыфікує ся як русиньскє. Тото, ци ся даст тоту асиміляцию одвернути залежыт од того, як барз ся заанґажуют русиньскы діячы. Доднес не выкликало то векшого заінтересуваня публичной опініі.
Тоты, што надале ідентыфікуют ся як Русины а тіж і недавны еміґранты (Русины з Підкарпатя) сут політычні репрезентуваны през Самоуряд Русинів. Тота орґанізация ма свою сідибу в Будапешті і веде роботу на хосен Русинів, а тіж старат ся боронити іх політычных інтересів. Тота робота обнимат так літні выізды для діти, як і політычны подіі орґанізуваны в іх сідибі.
Паноньска Русь односит ся до групы Русинів, што прожывают в Войводині в Сербіі і во східній Хорвациі. Іх предкы выеміґрували вікы тому, жебы помочы в колонізациі новопридбаной териториі, што ся вылюднила по войнах з Османами. Цілістне чысло паноньскых Русинів выносит ок. 15 000, а два села в центрі того соспільства то Керестур і Коцур в Войводині. Бесідуют они в своім языку званым паноньскым русиньскым і мают свою власну азбуку.
3.2 | Помедже 1250 а 1867 роками
Істория Русинів по іх міґрациі до нашой Карпатской Руси єст доступна в ріжных фраґментах. Аж в 1843 р. русиньскій священник Михаіл Лучкай опубликувал «Historia Carpato-Ruthenorum» – перше історичне опрацуваня написане през етнічного Русина. І скорше публикувано книжкы і досліджыня, але сут они радше підозреной якости. Теориі звязаны з присутністю Федора Корятовича, руского шляхтыча, што мусіл втікати з Литвы до замку Паланок в Мукачові, сут назначены фальшом з взгляду на політыку епохы.
Што веце, діла такы як «Gesta Hungarorum» ци реляция з міґрациі Мадярів до Паноньской Котлины остали написаны парусот років по тых подіях, што додає сумніву іх вірогідности. Загалом, пред великом міґрацийом Русинів на захід (зо земель Кыівской Руси), што ся зачала в 1200 р., істория Русинів была історийом Руси в шыршым контексті. Окрем роздумувань о тым, хто то были Білы Хорваты, што уж єст за нами, так ся діло во вшыткых частях Карпатской Руси.
Тото, што можна повісти о тым часі і што поможе насвітлити натуру евоюциі Русинів, то факт, же не вшыткы села і реґіоны остали заселены в тым самым часі. На початку были тото найбарже высунены на захід села, што як першы остали заселены през Русинів. В повітах Шариш і Спіш на териториі днешній Словациі были ведены порядны реєстры. Істнуют записы уж з 1480 р. односячы ся до Волохів-Русинів в Блажові і Тихым Потоці, сорок кілометрів на схід од Татр. Місця тоты не надавали ся до колонізациі – записы вказуют, же Соловакы і Німці прібували того, але без поводжыня.
В XV, XVI i XVII віках темпо колонізациі Русинів ся побільшыло і зачала она обнимати штораз векшы териториі. Аж на початку XIX віка уформувала ся Карпатска Русь, яку знаме днес, од підножа Татр по Мараморош на далекым сході. Остатня фаля міґрациі, осады Гуцулів, была нелеґальна, бо волоскє право уж не обовязувало. Але власт не могла дотерти до той обшыри, зато влада ся наконец піддала. То гев были остатні сторонникы православія по конверсиі векшыны Карпатской Руси на грекокатолицку віру в 1646 р.
Русины мали щастя, бо на пілночы і сході находили ся Карпаты, што іх хоронили перед наіздцями приходячыма з дикого поля на євроазиятскым степі. Позыция тота не была єднак цілком хосенна. През етнічны териториі Русинів не перебігают ниякы векшы рікы, порты, мінералы ани гандльовы дорогы. Тоты бракы довели до господаркы пониже середнього рівня, што остало однотуване в меморандумі Едмунда Еґана з 1898 р. на тему окропечных обставин, в якых прожывают русиньскы хлопы. Остаточні тот документ стал ся основом мадярского рядового проґраму для гірскых територий, інициятывы, што мала на ціли полегшеня той ситуациі.
Як іде о русиньску достоменніст, процес народового ставаня ся был долгій. Можна повісти, же формуваня ся русиньской інтеліґенциі розпочало ся разом з конверсийом з православія на грекокатолицку віру в вынику Ужгородской Уніі в 1646 р. Вывчена кляса Русинів уформувала ся з реформ церквы, коли грошы трафили на села в ціли поліпшыня рівня реліґійного жытя. Тоты люде не были єднак націоналістами, а тоты, што однесли найвекшый успіх остали асимілюваны з мадярскым соспільством. Політычна інтеліґенция Русинів появит ся пару віків пізнійше в виді першой фалі лідерів, од 40. років XIX в. Были они першыма, што поважні підходили до помочы неписменным хлопам в зрозумліню іх дідицтва. Часто діло ся тото за посередництвом орґанізаций (званых товариствами), што публикували материялы до чытаня. Хоцкі тота початкова істория Русинів видит ся радше спокійна, навет беручы до увагы біду, то од 1867 р., враз з утворіньом Австро-Мадяр зачали ся тырваючы доднес процесы, што на все змінили наш нарід. То власні товды Русины розпочали подорож, в часі якой стали ся єдным з найбарже гнобленых народів цілой Європы, і сут тому винны вшыткы державы Середньой Європы.
ІСТОРИЯ ОПРЕСИІ І ВЫМАЗУВАНЯ РУСИНІВ
Найперше мусиме зрозуміти, же ситуация, в якій сме ся нашли так в Європі, як і в Америці неє вполні причынена лем нашыма діянями. Як сте членом дияспоры, то не знате як бесідувати по русиньскы, ани не знате никого, хто в тым языку бесідує, бо так закладала нароком ведена політыка. Як взагалі не знали сте, же сте Русином, бо сте думали же сте Словак, Поляк, Украінец, Мадяр або Росиянин, то тіж зато. Процес, в якым заманіфестували ся тоты реалиі, взял ся од того, што называт ся вымазуваньом Русинів, а його поясніня залежыт од стороны, якій оддат ся голос.
Вымазуваня Русинів односит ся до процесу або тенденциі, в вынику якых Русины сут фальшыві представляны, делеґітымізуваны або присвоюваны, і през остатніх 155 років было всеприсутне. Жебы зрозуміти, што то докладні означат в практыці, можеме перейти през головны приміры того явиска аж доднес. Хоцкі може ся тото видіти як долга і тяжка переправа, то знаня основных подій єст конечне, бо сама обсервация нашой теперішньой ситуациі не достарчат єй поясніня. Што веце, не маючы мапы того, што ся поділо, не будеме могли втечы од того, што єст. Нашы травмы як народу можна бы записати в грубій книзі, але тот короткій перегляд старчыт жебы заховати ясніст переказу.
Первістна форма вымазуваня Русинів мала місце в часі мадяризациі в Австро-Мадярах в роках 1867-1918, коли то уряд в Будапешті прібувал асимілювати своі меншыны до бытя Мадярами. Тота зрада закінчыла веце як тисячлітні справедливы реляциі медже тыма групами. Некотры з нашых історичных постаті з дня на ден стали ся Мадярами в історичных книжках, русиньскы назвиска змінили ся на мадярскы, а примусове вчыня мадярского языка як єдиного стало ся нормом.
В елітарным дискурсі часте было стверджыня, же вельо люди на селах того власні хтіло. Наш будитель Александер Духнович (1803-1865) достерюг тот проблем уж скорше як в 1867 р. і уж в роках 1840. розпочал першый великій рух ґу інтелектуальній автономіі Русинів. То започаткувало роботу пару нашых героів, што утримали нашу достоменніст як жыву навет в найгіршых часах.
В тым окресі наступила еміґрация до Америкы. Початково была она звязана з економічным хосном, бо териториі, якы лишали Русины, были найбіднійшы в цілым субконтиненті. Хлоп, што робил в Америці пару років, міг вернути дохыж, купити ґаздівку і іщы остало му грошы. По даякым часі вельох Русинів ся лишыло в Америці з причыны штораз гіршой політычной ситуациі тамтого часу. Не знатя, як вельо Русинів остали страчены в наступстві той політыкы, але што найменше па-
рудесят тисячы ся асимілювало.
Перша світова война принесла наглу зміну і закінчыня попередніх форм політычного гнобліня. Тепер, коли Австро-Мадяры были в стані войны з Росийом, карпатскых і галицкых Русинів (обі групы в тым часі мешкали в Австро-Мадярах) постерігано як потенцийне загрожыня зо взгляду на іх русофільскы конотациі. Русофільство в тым контексті односит ся до окрисленой збіркы ідей о достоменности потомків Руси і іх звязку з державами, в якых прожывали.
Первістна Русь была получена як конфедерация. Навет в процесі самодільного розвитя Москвы на Східній Руси і влучыня західніх обшыри през Річпосполиту зачали являти ся поважны політычны поділы, такы як спомненый скорше поділ на Москали і Русинів. В звязку з тым ідея зъєднаня Руси в рамах єдного королівства была притігаюча для груп, котрым грозила асиміляция.
В часі войны австрийскій уряд вюл політыку масовых репресий і вынищыня русиньского населіня. Мордуваня діячів без судового процесу было на Лемковині барз часте, а з розказу уряду збудувано першый в Європі концентрацийный лаґєр Талергоф. То гын тисячы Лемків-Русинів і галицийскых інтелектуалістів згынуло в страшных обставинах. Нелюдскы подіі з лаґру были описуваны в ґазетах такых як «New York Times», де брутальніст подій представляно през реляциі свідків. Без остережыня, хтоси міг быти спутаный мотузом і забитый ножом в бараку. Часто припадкове «штуркніня» стражника могло скінчыти ся смертю. На терені бывшого лаґру побудувано лотниско, а його жертвам не поставлено ниякого памятника. Австрия доднес не признає ся до своіх злочынів. Ци можна собі уявити, жебы нацистскы лаґры были так цільово забываны?
Окрем тых діянь уряд Австриі розпочал процес цілковитой делеґітымізациі Русинів. З причыны того, же украіньска достоменніст была постерігана як менше ворожа взглядом австрийскых урядів, промувано єй серед Лемків-Русинів і галицкых Русинів, мимо же была то ім вібча ідея. Не можна было быти просто Русином, бо было тото постерігане през владу як підозрене. Місцевы інституциі осталы знищены, а іх украінофільскы одповідникы могли свобідні діяти.
Тот процес знущаня ся был кінцьом русиньского народу —вышол з войны покривдженый, але жывый, хоц уж без своіх найвекшых лідерів і інтелектуалістів. Рік 1918, якій означал конец войны, однотувал тіж першу правдиву пробу узысканя през Русинів народовой незалежности. 5 грудня 1918 р. група 500 Русинів зо 130 сел оголосила повстаня Лемківско-Русиньской Народовой Республикы. На єй челі станул Ярослав Качмарчык, Лемко з Білцаревы. Офіцийні границі той лемківской республикы обнимали праві цілу етнічну Лемковину і некотры териториі на заході.
Была то гідна проба, навет як міцно здезорґанізувана. Новый уряд не был в силі утворити сильну центральну владу. Шыроко знаный єст опис Симеона Пыжа з його книжкы «Коротка істория Карпатской Руси». Кажде село мало власну раду, яка піднимала рішыня, што іщы барже ослабляло державу як ціліст. Люде не розуміли і не прібували поняти реальности товдышніх політычных подій. Вкінци, коли прилучыня ся до Росиі было неможливе, Лемкы рішыли долучыти ся до своіх братів і сестер на Підкарпатскій Руси.
Мы, русиньскій нарід, прожываючый в близкым осадництві в полудньовых частях галицийскых адміністрацийных єдиниц Нового Таргу, Нового Санча, Грыбова, Ґорлиц, Ясла, Кросна і Санока не хочеме быти влучаны до польской державы і прагнемне ділити долю нашых братів [прожываючых] в повітах спіскым, шарискым і земпліньскым як єдна неподільна ґеоґрафічна і етнічна єдиниця.
5 грудня 1918 р.
На жаль, тот плян николи не дождал ся реалізациі. Так товдышній ґубернатор Підкарпатской Руси, Григорий Жаткович, Русин-Американин, як і Чехословация і Польща, противили ся тій інтеґрациі. Остаточні, польска влада розвязала лемківску Республику в 1920 р. і поставила єй ведучых перед судом. Тоты процесы были барз лагідны, порівнуючы з тыма, што іх мали Украінці во Східній Галициі, а по іх закінчыню польскій уряд в векшыні лишыл Лемків в спокою. Была то єдна з вельох причын, што довели до значучой ріжниці в постеріганю польской державы през тоты дві групы аж до Другой світовой войны.
Русины на Підкарпатю досвідчыли цілком інчого світа. Подібні як Лемкы, векшына Русинів по закінчыню войны хотіла прилучыти ся до Росиі. Не было тото можливе з лоґістычного пунту виджыня, бо Польща контролювала великы обшыри західньой Украіны і Білоруси знаны як Кресы. Найбарже высунена на захід част бывшого Совітского Союза і східня границя Підкарпатской Руси были одділены од себе о што найменше 200 км. Хоц велика част політычной клясы Русинів в тамтым часі домагала ся даякого рода незалежности, уряд Вільсона в Америці повіл ім, же єдином реальном опцийом было бы влучыня до Чехословациі.
Террор в Богеміі в реляциі конґресмена Меділла Маккорміка
New York Times, 1917
В рамах той умовы східня част Карпатской Руси (з вылучыньом Пряшова) достала бы автономію. Так як в припадку вельох медженародных добесідувань з того часу, обітниці не реалізувано до кінця. Автономія Русинів была што найвеце нотатком на папери і першым сучасным проявом зінтерналізуваного підпорядкуваня нашого народу. Чехы і Словакы заполнили провінцийональный уряд, якій сам мал і так невелику владу порівнуючы з тым, што му обіцяно. Отчызна Русинів была тіж постерігана як еґзотычне, заостале місце, якому бракувало цивілізацийного розвою порівнуючы з рештом державы.
Уряд Чехословациі был і некомпетентный, і контролюючый. Домашня война в Росийскій Імпериі причынила, же вельох бывшых украіньскых войсковых і інтеліґентів оселило ся на Підкарпатскій Руси в ціли украінізациі той обшыри. Чехословацкій уряд нич не зробил, жебы тото стримати. Місцевы Русины были піддаваны маніпуляциі през украіньскых націоналістів з помочом ріжных економічных і культуровых середків. Ідеі Духновича і русиньскій язык зачали быти поступом часу вымазуваны, бо были цілком сперечны з новом фальом теорий о украіньскости Карпатской Руси. Найгірше мало прити по перевороті 1938 р., якій обалил леґальный уряд Підкарпатской Руси.
То, што буде знане як проєкт Карпатской Украіны, уформує обставины для найгіршой епохы в істориі Русинів. Украіньскы націоналісты з Галичыны утворили армію піхоты знану як Карпатска Січ, што перекрочыла Карпаты і заатаковала чехословацкы войска, коли чехословацка держава ся уж розпадала. Наконец мали успіх і оголосили т. нз. карпато-украіньску державу. Допомагала ім жменька місцевых Русинів, такых як Авґустин Волошын, якых можна бы днес окрислити як політычных опортуністів, підчас коли участ решты населіня в уряді або арміі была праві зерова.
Карпатска Січ была ідеово стисло повязана з ультранаціоналістычныма групами в західній Украіні, такыма як ОУН (Орґанізация Украіньскых Націоналістів), што была одповідальна за масакру Поляків на Волыни і помагала нацистам в масовых мордах Жыдів в Украіні. Тоты реґіоны были місцьом реґулярных антисемітьскых поґромів в попереднім столітю, коли на Підкарпатскій Руси в цілій єй істориі не дішло до ани єдного. Мимо вшытко, мадярска армія знищыла малу армію Карпатской Украіны і офіцийні заанектувала територию, котром рядили уж інакше, як дотепер. Тым разом уряд Мадяр фактычні помагал русиніфікациі Підкарпатя, што тырвало праві пят років. Тота част Карпатской Руси была в руках Мадярів до 1945 р., коли остала прилучена до совітской Украіны під претекстом, же єст то украіньска етнічна територия, і остала переменувана на Закарпатску област. Так зачали ся Декады Молчаня.
Декады Молчаня то час медже 1945 а 1991 роками, коли вшыткы державы, де прожывали Русины (окрем Югославіі) зделеґалізували русиньску достоменніст і язык. Окрисляня ся як Русин вязало ся з небезпеком вязниці або, што гірше, смерти. Вязи медже Русинами а іх дідицтвом остали зорваны зо взгляду на консеквенциі іх продолжаня. Комунікация медже Русинами в отчызні а дияспором остала втята, так само было навет медже русиньскыма реґіонами.
Непроникливы границі медже Совітскым Союзом а його ріжныма сателітами означали цілковитый конец буд-якого диялоґу. Грекокатолицка церков тіж была переслідувана, а вельох реліґійных лідерів остало страченых през совітску владу. Решта мусіла діяти в подземлю, як хотіли перетырвати.
Нашы люде были примушаны до приниманя новых етнічных достоменности і ходжыня до специяльных шкіл, створеных до спераня той штучной конверсиі. Напримір, Русины з Пряшова мусили выберати, ци ідентыфікуют ся як Словакы, ци Украінці, при чым векшына выберала першу опцию. На Підкарпатскій Руси украінізация была квестийом державной політыкы і тырват од часу анексиі Підкарпатской Руси в 1945 р. доднес. Русиньскій язык стал закарпатскым диялектом, а русиньска культура – закарпатском культуром.
В Румуніі, де лежыт невелика част Гуцульщыны, єй населіня тіж остало окрислене як Украінці. Каждый, хто ся противил тым обставином або гварил правду о ситуациі, был скоро вязненый або караный на грошы. Аж по занепаді Желізной Завісы в 1989 р. і Совітского Союза в 1991 р. ситуация зачала зміняти ся на ліпше.
В тым часі ціла Лемковина остала знищена в 1947 р. згідні з ідейом, же Русины то Украінці, а стриманя діянь Украіньской Повстанчой Арміі вымагало цілковитого усуніня Украінців, што іщы прожывали в Польщы. Называт ся тото лемківскым етноцидом і было кулмінацийом політыкы, што зачала ся од Австрияків і украіньскых націоналістів і тырват доднес в сучасній Украіні. Праві вшыткы лемківско-русиньскы села осталы доцяп згорены або заселены Поляками по выгнаню Лемків. Чехословацкій уряд был тіж тому винный, бо запер границю з Пряшівском Русю, стримуючы Лемків перед втіканьом гын. Каждый, кого не убили, остал переселеный до західньой Польщы, де вельох з нас прожыват доднес, з вынятком 10 000, якым повело ся вернути од кінця 50. років.
Доднес одчуваме наслідкы тых подій в русиньскых реґіонах. Тридцет років миру і узнаня в векшыні держав, де жыют Русины, не усунуло пятна з минулого. Реальніст єст така, же векшына з нас жыє з ним доднес. Політыка Украіны полігат на декляруваню, же Русины сут Украінцями, а в міру як уряд Украіны ставал ся штораз барже націоналістычный, пробы вымазуваня Русинів сут штораз выразнійшы.
Тепер зас люде на Підкарпатю сут арештуваны за выповіданя ся против діяням державы і наступує полный атак на русиньску культуру. Навет Русины-Американы, такы як Анди Варгол, сут узнаваны за Украінців з помочом пропаґандовых досліджынь і Міністерства Заграничных Справ. Таблиці з назвисками локальных русиньскых героів сут зміняны на мена украіньскых націоналістів під видом десовєтызациі.
Нашы культурны інституциі праві в цілости фінансуваны і контролюваны през державны уряды Словациі, Румуніі і Польщы, якы боронят буд-якых діянь поза усталеным з горы курсом. Не може быти бесіды о автономіі ци перепросинах за подіі з минулого. Тоты же уряды не зробили нич, жебы боронити прав Русинів на Украіні і на каждым кроку поперали інтересы Заходу.
Дякуючы величезній борбі, мы іщы жыєме і сме близко найвысшого рівня русиньской свідомости од часів Другой світовой войны. Новы проєкты являют ся на цілым світі, як николи скорше, а десяткы люди в Європі і за єй границями дознают ся о своім походжыню. Велика част з них хоче скінчыти наше вымазуваня. Єднак його загрожыня ся не зменшыло, бо сме несвідомы його істориі і засягу. Праві кажда інтеракция, яку маме з тыма, што нами рядят, єст назначена динаміком підпорядкуваня.
ЗНАЧЫНЯ КАРПАТСКОЙ РУСИ
Тоты початковы факты, хоцкі необхідны до зрозумліня, не дают ясной одповіди, хто мы ани чым єст Карпатска Русь окрем ґеоґрафічных означынь. То очывидне, же сме підпорядкуваны а наша істория єст богата, але што з нашом душом? Без ней не зрозумієме нич з двох попередніх розділів. Жебы іх вполні зрозуміти, можеме описати чым єст наш нарід, і якы обовязкы мают його члены.
Кажда народовіст на земли вымагат основной збіркы переконань, жебы фунґувати як зорґанізувана єдиниця. Коли інчы народы сут прошены о поданя джерел свойой цивілізациі, одповідают одраз. Кытайці постерігают себе як наступців великых династий кытайской цивілізациі, а іх цілю єст приверніня єй первітных основ. Рідко ся трафлят держава або нарід, якы не мают такой наррациі в даякій формі, бо без ней перестают істнувати.
Одповід на звіданя, на якє уж долго-предолго не ма одповіди, в нашым припадку може ся найти през уформуваня духовой есенциі, што єст згідна з реальністю нашой вродженой сути. Внесок єст опертый на узнаню одрубной локальной культуры, в єй правдивым образі, створеным през чловека. Найяснійше можна то сформулувати так:
Ідея Карпатской Руси основана єст на переконаню, же рускы люди Карпат творят унікальный нарід, што ма право до власного минулого.
Дякуючы тому стверджыню можеме зачати си усвідомляти не лем наше положыня взглядом інчых вокруг нас, але тіж влучыти себе до векшой ідеі, яка придає нам значыня. З вынятком ріжниц медже внутрішнім центром а перифериями неє значыня, ци Лемкы пришли в 1300 р., ци же Гуцулы прийшли найпізнійше. Обі тоты групы вкінци стали ся частю локальной культуры, в якій получыня ріжных населінь створило выняткове місце до дальшого іх розвитку. Тото стверджыня єст консеквенцийом жытьового досвіду, што ся кус запорошыл през зовнішні рішыня.
Мы в Карпатах мусиме знати о нашій істориі, о найскорійшых політычных формациях нашых предків, жебы собі усвідомити, же попередні проєкты ся не повели, бо не принимали значыня локальной культуры в нашым днешнім пониманю. З той причыны не створили старчаючо правдивого образу народу. Смотрили сме на Росиян як на освободителів, але вказало ся, же під вельома взглядами были нам вібчы. Іх бесіда не была для нас зрозуміла, а особливіст іх культуры была для нас вібча. Хыба Духновича і інчых русофілів полігат на постеріганю Росиян як взору до наслідуваня і браку дальшой інтеґрациі з місцевым населіньом. Тото єст лекция, яку уж ниґда не треба повторити. Писали не в языку селянина, але імперияльного вченого з Москвы. Тото, што локальне, не было постерігане як старчаючо добре, але прецін то власні справило, же сме.
Як іде о влучыня вшыткых народів Карпатской Руси до той книжкы – за хвилю поясню чом так єм рішыл. Так Руснакы, як і Лемкы, Бойкы, Гуцулы взяли ся з получыня еміґрантів з Руси і Волохів в Карпатах. Лишыти єдно з них означат заперечыти тому спільному дідицтву. Навет кед жытель русиньского села в Карпатах узнає ся за Украінця, то розуміє русиньскій язык зо взгляду на тоту тягліст медже нами, противні до Украінців над Дніпром.
Зато, же не знают ліпшой назвы, будут го называли «по-нашому». Подібні, наша глубока реліґійніст і остаткы мадярского культурного влияня, якы нас значно дистансували од інчых реґіонів Руси, не щезли в часах Совітского Союза. О тым свідчыт факт, же велика част православного духовенства в державах, де прожывают Русины, то етнічны Русины, хоц іх населіня єст менше чысленне.
Тоты стары культуровы поділы сут тіж причыном, для якой робітникы, што выіжджают з Украіны, жебы заробити, ділят ся на дві окремы групы, бо люде з Підкарпатя і іншых части Украіны не можут єден другого знести. Навет карпатскы леґенды переходят етнічны границі, як то ма місце в припадку збійника Андрія Савкы, якій хоц походил з Пряшівщыны, был описуваный радше як лемківскій збійник зо взгляду на своі діяня против Полякам і был знаный серед Русинів аж до полудньовой гористой Галициі.
Вшытко тото ма вказати, же лишыти тых, што не мают нашой народовой свідомости, але мают русиньске коріня в локальній культурі, значыт не розуміти обставины і реальніст того, кым сут Русины. То тот же сам блуд, якого ся допустили нашы предкы десяткы років тому. Нашы люде находили ся на перифериях соспільств, і были сме для себе єдиныма близкыма знаємыма.
Тоты люде не сут правдивом частю імперияльной істориі Галицкой Руси ци Мадяр, бо то не они створили тоты соспільства. Они творили получену зо собом Карпатску Русь. Власні тото посвідчат ідею одрубности Русинів і зато повинно ся влучати вшыткы в Карпатах. Тото, што декотры можут думати в штучным народовым контексті, незгідным з локальном правдом, не змінят реальности.
Мусиме духово стремити до перекрочыня границ права і порядку, жебы народила ся народова свідоміcт, гідна захованя тых красных локальных атрыбутів. Жаждом вшыткых Русинів в Карпатах єст получыня сил, інакше не осягне ся нич. Тот рух може зачынати ся од Пряшівской Руси і іти на схід до краів Гуцульщыны, але границі Підкарпатя то не кінцьова ціль. В тій ситуациі неє уж ниякого «помедже», бо без єдности сме лем парома селами, што мают особливы уявы о тым, кым сут.
Наша суть як народа полігат в обовязку охороны русиньской культуры і языка, і мы маме потенцию, жебы розвинути тоты стремліня в штоси великого. Репрезентуєме красу остатнього тисячлітя в Карпатскій Руси і стремлиме, жебы єй взнести іщы высше. Кед принима- ме лем тото, што пасує тым, хто єст з нами тепер, одшмарюєме реальніст, што была перед зовнішнім утиском нашой природы. Коли тото зъєднаня надрядного значыня буде акцептуване през нашых люди, окреслит ся тіж ціль, яка єст перед нами.
УКРАІНЬСКІСТ
В світлі остатніх розділів на тему формуваня Русинів і історичных обставин іх утиску, треба тіж шырше описати найтруднійше вызваня, перед якым стоят Русины. Головні тото, як дві народовы концепциі поділили сусідні народы і зас будут іх ділити. Єст то реляция медже украіньскым і нашым народами. Треба зрозуміти, же хоц тот розділ буде долгій, то його цілю єст представити дост контексту для тых, што не мают о тім основных знань. Одповід на звіданя, чом сме так сильні легковажены през тот нарід, безпосередньо доведе нас до одповіди, якых глядаме.
То направду траґічна, але незаперечальна реальніст: закля украіньскіст буде істнувала так як днес, не скінчат ся свары медже Карпаторусинами а Украінцями. Жебы пояснити, чом так єст, мусиме найперше зрозуміти амбіциі самой Украіны, так в сучасным, як і історичным контексті, а тіж тото, што она постерігат яко суть свого істнуваня. З єдной страны маме до діла з постеріганом віктимізацийом Украінців, як важном частю іх народовой істориі (як і в нас і вельох інчых народів). В тым припадку сут ґу тому причыны.
Та особлива тенденция до постеріганя опресиі мала історичні і ма сучасні політычне попертя. Планне одношыня взглядом рускых хлопів было частым явиском віками, по падіню рускых держав през наізды Монґолів. Державы з заходу колонізували тоты давны короліства, а векшына Украінців, што ся нашли в засягу той цивілізациі, была примушена до жытя на маленькых ґаздівках, де лем што могла прожыти. Векшына грошы была оддавана шляхті в замках або містах. Што цікаве, вельох, што не могли того знести, знаме днес як Карпаторусинів, кед втекли в горы, і запороскых Козаків, кед пішли на дикы поля.
Хоц не лем тоты, што тепер сут Украінцями, были панщынныма хлопами в Річпосполитій Обох Народів і Росийскій Імпериі, іх реґіоны належали до найбіднійшых в Європі. Сама Галиция была постерігана як правдоподібні найбіднійша земля в ХІХ в., навет з єй богатыма натуральныма засобами. Голод пустошыл землю што пару років. Заразы нищыли цілы села і половину населіня такых міст як Львів. Кед злучыти тото з фактом, же рядили нима не своі, а етнічні чуджы люде, тяжко ся чудувати, чом в культурі, особливо в західніх Украінців, звучыт так сильный гнів.
Тото почутя остало іщы зміцнене през діяня Росиі в попередніх столітях. В часах Росийской Імпериі істнувала зложена політыка асиміляциі, што заказувала украіньскій язык, а царскы декреты довели до переселіня запороскых Козаків до Кубани през Катерину Велику в 1775 р. В часі совітского пануваня векшына украіньскых жытелів Кубани остала асимілювана з Росиянами, а украіньскє населіня зменшыло ся з 49% в 1926 р. до лем 1% в 2002 р. Але треба спомнути, же характер такых подій в тым часі был зложеный. Совітска власт, котра признала такы реґіоны як Донбас і Крым Совітскій Украіні, сполнила вельо реальных мрій украіньскых націоналістів. Тоты рішыня уможливили леґальне прилучыня обшыри замешканых през росийску етнічну векшыну до Украіны, што довело до трудности по 1991 р. Чом власт так рішыла єст радше неясне, з вынятком припадку Криму, якій остал подаруваный през Нікіту Хрущова, што сам был Росиянином з Украіны.
Сучасны пробы втручаня ся в справы Украіны, росийско-украіньска война в 2022 р., навет кед ма ґеополітычны причыны, лем поглубляют напятя. То штоси, што тактычні розумны політыкы в Украіні уж выкористали на свій хосен. Очыщыня з росийского влияня протягом остатніх 24 місяци было найбільшым в істориі. Тото єст важне, але то іщы не вшытко. То лем поясніня можливости мотивувати діяня страхом, але не полна причына, для якой не можеме в покою спілістнувати. Правдива небезпека лежыт в украіньскых амбіциях будуваня власной імпериі.
Істнує сильна жажда так націоналістів, як і ненаціоналістів, жебы не лем зъєднати історичны рускы короліства або інакше повіджене, рускє населіня поза Москвом, але тіж мати владу над землями здобытыма през козацкы наізды по присягніню вірности царьови в 1654 р. То сут діяня Запороской і Кубаньской Козацкых Січы, з якых лем друга лишыла ся в леґальній формі доднес, хоц, як уж єм спомнул, не ма уж правдиві украіньского характеру. Тексты і слова, особливі при сучасным стані політыкы, можут лем дакус помочы в зрозумліню ціли конкретного руху. Приносят они радше лем основны інформациі до аналізы реальных рішынь. Кед смотриме лем на філософскы інтерпретациі, не видиме другой страны того, што ся діло. Головні в припадку Украінців треба ся присмотрити історичным політычным жаданям, жебы зрозуміти мрію нацийоналістів. Пониже находит ся мапа створена для пропонуваной украіньской державы, яка остала переказана урядникам през украіньску делєґацию на мирній конференциі в Парижы в 1919 р.
Тоту мапу выріжняют дві річы. По перше, барз выразні видно, же ціла Карпатска Русь находит ся в пропонуваных границях державы. Ту уж можна признати, же формуваня ся украіньской достоменности як суверенной державы од самого початку операло ся по части на влучыню в його границі Карпатской Руси. По другє, видиме влучыня пілнічно-західнього Кавказу, Бесарабіі, Кубани, Крыму і значной части Поліся. Хоцкі тота мапа єст інтересна в своіх фантазиях, то лишат ся іщы квестия народовых меншын. Тоты земли, не тілко в припадку Кубани, але уж з певністю на Кавказі і в Бесарабіі, были етнічныма отчызнами інчых народів, закля не спацифікували іх Козакы.
Прошло тото на безпосередній розказ Росийской Імпериі, зато не приписує ся цілой вины за тоты етнічны ліквідациі лем украіньскій ідеолоґіі. Хоц, ідучы дальше, стверджыня, же тоты наіханы земли сут історичні украіньскыма (як в припадку Буджаку, Крыму і бывшой Новоросиі, кед будеме ся тримали лем сучасных границ і не брали до увагы самых себе), єст політычном валідацийом вельох скорійшых імпериялістычных злочынів, якы змінили етнічный характер тых територий. Не треба быти бортаком і думати, же буд-яка держава лишыт землю про такы філософскы причыны, але отверат тото перспектыву на украіньску думку в часі формуваня той державы.
Навет в часі творіня той мапы етнічны групы были барз зріжницюваны як іде о людніст. Крым, так як і днес, был головні росийском територийом з ріжным чыслом крымскых Татарів. Бесарабія была в великій мірі замешкана през Булгарів і Молдаван, бо тот реґіон был інтеґральном частю Молдавіі до єй прилучыня до Росийской Імпериі в 1812 р.
Жытелі західнього Кавказу тіж становили значну част населіня перед тым, як были остаточні усунуты. Выглядат на тото, же там, де колиси мешкал хоц єден Украінец, земля была до взятя. Тепер, коли декотры з тых земел і етносів остали інтеґральныма частями суверенной державы, охота затриманя іх на все єст велика. Роля, яку Козакы мают днес в думаню о украіньскій державности єст добрым доводом на тото, же амбіциі сперед столітьом дотепер влияют на внутрішні справы.
Образ украіньского Козака єст образом любителя свободы і опорника против московскій державі, а не убийці Черкєсів ци злочынця на дикым поли під розказом царя, о якым тепер так отворено бесідуют як о історичным губителю іх земли. Всякы споминаны высше пробы докладной характеристикы того дідицтва стрітили ся з сильным опором і то не без причыны. Признаня ся до власного імперияльного минулого помогло бы лем здестабілізувати украіньску психіку, бо підважат так вельо основных для ней правд.
Кед лишыме на страні іншы важны квестиі, то панславістычный імпериялізм єст основным проблемом, про котрый так тяжко єст нам остати узнаныма. Жажда вчынити Украіну синонімом рускых земел і козацкых територий творит ситуацию, в якій дозволіня суверенности Русинам змінят саму дефініцию того, што означат быти Украінцьом. Украіна не была бы уж рускыма землями медже Росийом а Заходом, але чымси, што можна выбрати. В такій інтерпретациі неє місця на остаточны одповіди, лем велика сіра стрефа і потенцияльна балканізация.
Можна звідати, яка ту єст ріжниця до нашой концепциі Карпатской Руси? Можна тото видіти лем як борбу медже двома ідеолоґіями, але то лем товды, кед посмотриме на зовнішню страну того еґзистенцийного конфлікту. Першом квестийом, яку треба порушыти єст то, же земли нашого народу міряют ся з помочом локальных атрыбутів. Тото, што называме русиньскым, бере ся з того, в якых реґіонах ся бесідує по русиньскы (язык, якого Украінці не розуміют), з історичного істнуваня земли, котру віками уважано за Карпатску Русь, з волі люди ідентыфікувати ся інакше, а тіж зо спільной травмы, яку сме пережыли. Гев не треба переконувати векшыну до того, што єст русиньскіст, мы лем тото доокрисляме. Не можна того повісти о Украінцях в такій самій ступени.
Они не ділят з нами нашого языка, не перешли през тоту саму травму остатніх 155 років і на каждым кроці прібували елімінувати переконаня нашого народу. З нашой перспектывы неє то нич інчого як вірус, што прібує знищыти нас як нарід, бо іх проєкт не дозвалят жаден крок поза границями, якы они вызначыли. Тот факт, же достоменніст Русинів не лем выходит поза тоту концепцию, але выбухат през ню в спосіб, якій ідеово єст не до принятя, причынил днешню ситуацию. Вшытко інче, што ся односит до напятя в нашых реляциях, ма мінімальне значыня.
ЧОМ ДИЯСПОРА МА ЗНАЧЫНЯ
По тым, што сте прочытали, можете звідувати, чом мали бы сте ся перенимати Русинами? Векшына з нас єст прецін сильно замериканізувана, неє тіж жадной кары за іґноруваня той квестиі. Як нич з того, што сте прочытали, вас не заінтересувало, можете одыйти. Закля єднак тото зробите, задайте си пару звідань. Чом нам брыдко смотрити на тото, што осадникы зробили жытелям Америкы? Зашто ся ганьбиме інтернатів для діти з корінных народів в Канаді і декотрых частях Америкы? Примусова асиміляция, етнічны чысткы, брутальніст вібчых урядів – тото вшытко остало зроблене і нам. І были тото натілько успішне, же тепер вельох з нас жыє без свідомости, же ся тото взагалі стало. Ваш теперішній стан єст причыненый тыма діянями.
Кед усвідомиме собі нашу правдиву предківску достоменніст, даме знати, же тоты стремліня не были успішны. Пустота американьской культуры може быти заступлена чымси автентычным. Тото, што вашы предкы называли своім, може зас до вас вернути. Як хочете піти крок дальше і бороти ся о права нашого народу, можете стати ся частю чогоси выняткового, што освободит Русинів од вымазаня і підпорядкуваня. Здібніcт чынити добро на світі не зачынат ся за тисячы міль в справі, з яком не сте особисто звязаны. Тота здібніст была з вами през цілый час. Сме підпорядкуваным народом, але не мусит так быти навсе.
Жебы розпознати власне зінтерналізуване підпорядкуваня, мусите зачати постерігати себе як част векшой групы. Не означат тото цілістной втраты індивідуальности. Полне постеріганя свойой групы і єй спільных досвідчынь дозвалят одділити індивідуальны приметы од примет групы. Дякуючы тому стаєте ся мудрійшы взглядом того, што діє ся на світі.Ты і я сме частю русиньской дияспоры, яка єст частю русиньского народу, але досвідчыла власных травм ріжных од тых в отчызні. З часом нашы дві групы в рамах того самого народу будут в силі приближыти ся до себе, коли розпознаме і зінтеґруєме нашы особисты травмы, што остаточні допоможе осягнути народову візию. Єднак закля розпочнеме тот процес, мусиме найперше подумати, што єст в нас выняткового.
Нашы русиньскы предкы опустили Європу од 1880. років. Кєд штоси выріжняло іх іміґрантскє жытя од десяток інчых народів, то факт скорого щезнутя іх етнічного походжыня. Веце як 500 000 осіб в Америці ма русиньскых предків, але лем уламок, може лем 5%, знат, же ма в собі русиньскє ДНА. Векшына істориків скоро вкаже, же было тото нормальне для каждой етнічной групы, што ся перенесла до Америкы. Хоц може то і правда, не зменшат то значыня радикальной асиміляцийной політыкы в тамтым часі, ани атаків, якых сме досвідчали з рук ріжных груп іміґрантів.
Повселюдна дискримінация новых славяньскых іміґрантів в «Желізным поясі» заохочала люди до лишаня свойой етнічной достоменности і языка. Навет як хтоси не был называный «hunky» то і так терпіл, бо не міг ся дістати на высокій рівен карєры і наукы. Подумайме о тых дрібных грошах, якы часто зарабляли нашы предкы і о низкій якости жытя, якє си могли дозволити. Неє ся што чудувати, же ріжны соспільны хвороты як наркоманія або подібны сут аж доднес присутны серед нашых. Навчено нас стыдати ся нашой істориі, жебы знищыти єй вартости і заступити іх американьскыма вартостями. Найбарже підступна єст асиміляцийна пресия зо стороны люди, якы досвідчыли того же самого антисхідньоєвропейского трактуваня, як і нашы предкы.
Причыном, для якой декотры люде пишут ся Словаками, інчы Украінцями, а іщы інчы Росиянами єст скоординуване діяня в тым ціли. Виділи сме не раз, же през влияня костела і соспільных клюбів піднимано пробы вымазаня Русинів в надіі на іх асиміляцию. Як родина ходила до римокатолицкого костела, бо был він найблизше, то были під пресийом, жебы ся ідентыфікували як Словакы.
Тото само можна повісти о украіньскій грекокатолицкій церкви і росийскій православній церкви в Америці. Часом уряды спонсорували цілу місию, як в припадку політыкы мадярского уряду взглядом мадярской церкви в ціли зміцніня процесу мадяризациі. Росийска Імперия поступила подібні зо свойом церквом в Америці.
Коли Зъєднаны Штаты Америкы вошли в еру Зимной войны, было іщы менше можливости ідентыфікувати ся як Русин, бо культуры Східньой Європы были постеріганы як загроза в борбі з комунізмом. Не помагал тіж факт, же Русины вышли од того самого народу, што Росияне, і мают подібны до них назвиска. Тоты, што не знают контексту, можут думати, же Русин і Росиянин то єдно слово, лем вымавлят ся кус інакше. Загалом, тото што было славяньском достоменністю (навет як была асимілювана з сусідньом етнічністю), остало знищене в часі Декад Молчаня.
Остаточні наша ситуация не мала ясного розвязаня, бо стремліня розорвати нашу народову достоменніст походили з влад вшыткых рівни і народовых ориєнтаций. Так было товды, а наша днешня ситуация єст продуктом тамтых обставин. Наша здібніст операти ся старым вызваням, перед якыма доднес стоіме, змінила ся єднак враз з розвитком русиньского народу по 1991 р. Подорож, в яку зараз вырушыме, може змінити наш пут.
Вымагат то охоты зо стороны отчызны, яка штоденні досвідчат наслідків вымазуваня Русинів, а тіж дияспоры, яка ма засобы, свободу слова, можливіст політычного влияня на західні уряды, што значно перевышают можливости в Європі. Там, де они не можут бесідувати під загрозом вязниці, мы можеме. Там, де потрібный єст новый капітал, наша здібніст його вытворити значно перевышат іх можливости зо взгляду на ліпшу господарку Заходу. Ту єст наше призначыня і наша одповідальніст. Ниякій успіх не остане осягненый без спілпрацы обох сторін.
НАРОДОВЫЙ ЗРІВНОВАЖЕНЫЙ ДДРОЗВИТОК
Русин, што знат свою історию буде хотіл, навет потребувал зробити штоси, жебы направити кривды минулого або, што важнійше, стримати будучы кривды. Єдным зо способів тоту групову енерґію єст поміч в поправі зрівноваженого розвитку нашого народу. Народовый зрівноваженый розвиток можна розуміти як основу тяглого перетырваня народу през вельо поколінь. Декотры чынникы, якы влияют на рівен зрівноваженого розвитку окрисленой державы, то його політычна репрезентация, інституціоналізация языка і культуры, структура населіня, економічны обставины, внутрішня міґрация і народова візия. Сут то річы, на якых політычны дослідникы і експерты до медженародных одношынь зосереджают ся, як проґнозуют будуче.
Коли навет лем пару тых чынників одбігат од нормы, народови може быти барз тяжко перетырвати. Добрым того приміром єст Японія, де економічны обставины сут розсудны, люде контролюют свою долю, а візия іх державы єст усталена. Вшыткы тоты чынникы сут присутны, але істнує вельо обав што до будучых десятьоліть. Тото зато, же Японія переходит през екстремальну популяцийну катастрофу, яка хоц не причынит, же щезнут (єст 125 милийонів етнічных Японців), буде мала планне влияня на господарку, інтелекуальне жытя і способы міґрациі. Єден чынник, якій буде особливі видимый во вшыткых старіючых ся державах, то падіня системів соспільной опікы причынене браком молодых працівників. В будучым Японія і інчы подібны державы будут потрібувати компетентный уряд, якій буде в силі порадити си з тыма квестиями і одвернути тренды, якы видиме днес.
Кєд оціниме наш нарід в подібных квестиях, дост скоро вказує ся, же невельо з них єст сполненых. Реальні можеме находити ся в єдній з найгіршых можливых ситуаций в Європі. Жебы мати ясный образ дорогы, яку треба обрати в будучій декаді, необхідна єст дальша аналіза тых квестий. Без взгляду на тото, як страшні выглядат ситуация, треба розуміти, же тото першый крок, необхідный до зміны. Без розуміня нашой планной ситуациі істория остатніх тридцетьох років правдоподібні повторит ся в будучым.
8.1 | Політычна репрезентация
Загалом, ситуация Русинів в отчызні і дияспорі єст планна під взглядом політычной репрезентациі. Позытывны чынникы на державным рівни, котры можеме назвати, то пару етнічных Русинів на урядовых становисках в Словациі, партия русиньской етнічной меншыны в Румуніі (Культурный Союз Русинів Румуніі), а тіж автономічный уряд в Мадярах. Етнічны Русины не сут нияк узнаваны або репрезентуваны на державным або реґіональным рівни в Украіні, а Лемкы-Русины з причыны іх выселіня і розпорошыня не сут в силі створити якуси політычну партию. В місцях, де мешкают Русины, в реґіональных і локальных властях домінуют етнічны Русины, єднак не розвинула ся політычна культура прав меншын, так як в припадку Мадярів і іх Партиі Мадярів Украіны (KMKSZ) і SMK-MKP в Словациі.
Мадярскы партиі сут в силі сперати інтересы своіх выборців в зорґанізуваный спосіб, а мы не маме такой можливости. Єй брак єст особливі видимый, коли береме до увагы квестиі інституціоналізациі і господаркы. Найліпшый спосіб перефорсувати свій погляд то не масовый рух люди, а дістати ся до ситуациі, в якій діяня хосенны для нашой справы сут усталеном нормом і мают леґітымніст од державы.
Важні розуміти наслідкы браку репрезентациі Русинів на Украіні, головні зо взгляду на характер іх сучасного вымазуваня. В часі, коли цілкове чысло Русинів на вшыткых обшырях поза Підкарпатьом в Європі може выносити ок. 200 000, гын выносит од 750 000 до 950 000 осіб, што значыт 60-75% вшыткых Русинів на світі. Коли хтоси єст Русином, найправдоподібнійше мешкат власні на Підкарпатю.
Тото значыт, же векшына Русинів не ма формальных можливости розвивати політычне знаня або лучыти ся з понаддержавныма русиньскыма орґанізациями в спосіб, якій неє постеріганый як шкодливый през центральный уряд. Тоты, што і так то роблят, ризикуют своім жытьом. Фактычні ограничат то і чысло потенцийных лідерів до ок. трьох на десятьох Русинів. Тото, же векшы-
на не може брати участ в політычным жытю, поважні ограничат нашу можливіст перетырваня, а тіж влияня нашого голосу на світову політыку.
8.2 | Інституціоналізация языка і культуры
Репрезентация на тым фронті хыбує в вшыткых русиньскых реґіонах, де маме лем декотры недавны успіхы. Статус русиньского языка ослабленый, бо бракує му важного місця в сучасным соспільстві. Декотры місця мают двоязычны таблиці, істнує тіж жменька русиньскых шкіл в Пряшівскій Руси, єднак часто они не осягают рівня середньой школы або університетскых студий. Неє університетів, што бы вчыли лем в русиньскым языку, а каждый проґрам, што ся односит до нашого народу, часто зосереджат ся на досліджыню нашой культуры. Літературны і писарскы традициі сут сильны, головні на Підкарпатю, єднак векшына новых книжок публикувана єст власным коштом, не маме формального рынку. Неє тіж можливости роботы в русиньскым языку на рівни корпораций. Як хочеме перейти перешкоду в виді языкового загрожыня, мусит быти можливіст перейти едукацию і карєру без потребы бесідуваня в інчым языку як наш власный.
На культурній сцені Русины часто сут постеріганы през своіх західніх сусідів в ориєнтальных катеґоріях. Тото ся зачало што найменше в чехословацкы часы, а правдоподібні уж скорше. Як не смотрит ся на них як на чудну меншыну зо сходу, то і так увага ся зосереджат лем на русиньскій людовій культурі і музыці. То перетворює нашу роботу і подіі на якуси музеальну екпозицию. В деякій мірі то єст в порядку, єднак брак новочасного контексту видиме на каждым рівни нашого соспільства. Неє праві ниякых можливости обзерати русиньскы фільмы або телевізию, інтернетовый контент в найліпшым выпадку рідкый, а влияня, якє маме на популярну культуру в державах, де прожываме, єст невеликє. Необхідне так творіня новых можливости для русиньсых студентів, як і розвиток новых культурных контекстів.
8.3 | Структура населіня, Господарка і Міґрация
Русиньскы реґіоны, порівнуючы з сусідскыма териториями, выріжняют ся рівньом кус повыже середнього як іде о спілчынник дітности (ріжниця чыслит середньо +0,1 – 0,3), єднак єст він пониже всказника заступувальности поколінь, што рівнат ся 2,0. Част з того чысла може ся брати зо значного ромского населіня на тых обшырях, але правдоподібні Русины радят собі не гірше, як інчы реґіоны. Вшыткы доступны даны вказуют тіж, же напевно в припадку Підкарпатя тот спілчынник єст векшый як в інчых реґіонах Украіны. Нашы проблемы з репродукцийом поглубляют ся през брак економічных можливости на обшырях, де жыют Русины. Переважні сме селскым народом, якому історичні бракувало можливости до масовой індустриялізациі. Тот промысел, што сме мали, зачал ся зменшати по падіню Східнього бльоку, што зміцнило еміґрацию. Враз з тыма подіями пришло тіж падіня едукациі, яка николи не остала вполні реактывувана.
Вельо молодых баб і хлопів ідут заграницю, головні до Чех, до сезоновых робіт, бо мало зарабляют дома. Коли бы ся хтоси выбрал до сел в горах, праві в каждым найде лишены хыжы і склепы. Векшына Русинів жыє в умовах містской деґрадациі. Вельо тых, хто іде заграницю, лишат ся в місцях, де нашли сталу роботу і рідко вертают до рідных сел. Переважні іх діти одлучены од свого дідицтва і забывают, як бесідувати по русиньскы або навет не знают, же така єст іх народовіст. Дає то початок асиміляциі, яка не ріжнит ся од той, што діяла ся в Америці з русиньскыма робітниками, якы пішли там за грошами.
Зміна тых факторів буде вымагала цілковой реструктуризациі русиньского стилю жытя, як го знаме днес. Потрібна єст масова індустриялізация і модернізация в рамах русиньской народовой ориєнтациі, жебы одвернути тренды, котры видиме в еміґрациі. Потрібны сут до того джерела фінансуваня, а тіж новы еліты бізнесменів і вывченых робітників, якы сут готовы на долгій процес еволюциі, што може потырвати і 20 років, закля осягнеме стандард решты Середньой Європы. Без тото лишыме ся бідным народом без середків до рішаня своіх власных справ.
ВІЗИЯ В НАРОДОВІЙ ПОЛІТЫЦІ
Днес Русины не сут вполні готовы піти допереду з візийом будуваня народу. Візия містит в собі так ціль, до якой стремлиме, як і сильне почутя того, кым сме. Закля што хыбуют в нашій свідомости, так як і декотры чынникы зрівноваженого розвитку, о якых сме уж бесідували высше. Векшына Русинів думат о своій достоменности в людовых катеґориях, котры были сперед формуваньом народовых держав, кєд взагалі мают русиньску свідоміст, а окрем того бракує нам своіх урядовых інституций. Так было не все, што видиме з такых примірів, як Лемківска Народна Республика, єднак з очывидных причын наступил реґрес.
Прийде ден, коли будеме готовы на зміну, але жебы то было можливе, мусиме створити ґу тому обставины. Означат тото, же русиньскы діячы уж днес мусят ся зосередити на осіганю ціли, што доведут до нового початку. Без того енерґія може быти змарнувана на річы, што не принесут ниякых тырвалых результатів. Важне єст тіж розуміти, же успіх потрібує часу. Мусиме діяти поспішні, бо находиме ся під пресийом асиміляциі і спомненой господарчой ситуациі в Карпатскій Руси. Маючы тото на увазі, окрислил єм шіст головных ціли, котры треба довести до кінця протягом наступных десятьох років. Вірю, же як ся нам тото поведе, будеме готовы піти допереду з візийом для нашого народу і не будеме фурт на обороні, траплячы ся о тым, ци ся цілком асимілюєме протягом пару наступных поколінь.
Цілі сут наступны:
- Офіцийне узнаня Русинів і русиньского языка як окремого етноса і языка на Украіні
- Реалізация выників голосуваня в справі автономіі з 1991 р. і зміна назвы Закарпатской области на Автономічный Реґіон Підкарпатска Русь.
- Реалізация едукациі в русиньскым языку в основных і середніх школах (од 5 до 18 років) во вшыткых реґіонах Карпатской Руси і в дияспорі.
- Покликаня партий русиньской меншыны на Словациі, в Польщы і в Украіні, якы будут боронити інтересы Русинів.
- Подвоіня чысла Русинів, свідомых свойой достоменности, в дияспорі, і зрастаня на 50% в Європі (з вылучыньом Підкарпатя).
- Офіцийне узнаня етноцида Лемків през польскій уряд і повторне заселіня Лемковины през спілпрацю з державныма і медженародовыма русиньскыма орґанізациями.
Кєд думате собі, же тоты ціли обнимуют шырокій закрес, то мате правду. Треба боронити ся перед надмірном увагом до єдной річы. Кєд зосередиме ся на вельох барз ріжных квестиях, даме людям можливіст діяти в тым просторі, якій єст ім найблизшый. Дві першы цілі леґітымізуют нас як нарід і освободят нас перед асиміляцийом в Украіні. Єднак само узнаня нашого народу не старчыт, што видиме з подій остатніх тридцетьох років. Не можеме ся тепер задоволити лем ґаранциями, потрібуєме власных інституций в правных рамах, жебы ся утрымати. Смотрячы з шыршой перспектывы, так інтеґралніст границ Украіны, як і нашы обавы можна задоволити в рамах леґального процесу згідні з медженародным правом. Беручы до увагы нашу ґеополітычну ситуацию, повинна то все быти наша перша опция, бо половина нашой отчызны єст уж в Європскій Уніі, а решта близко єй границ.
Частю нашого проблему протягом остатніх тридцетьох років в квестиі народовой політыкы на Украіні єст тото, же нихто не высловил тоты ціли отворено. З той причыны центральный уряд не мал мотывациі, жебы поважні трактувати русиньску квестию. Кєд посмотриме на тото з історичной перспектывы, то наша автономія єст леґітымізувана іщы парома фактами, поза самым голосуваньом.
Головным з них єст тото, же мали сме автономію в меджевоєнным періоді в Чехословациі і мали бы сме єй зас, кєд бы не было анексиі през Совітскій Союз против волі населіня. Не думайте о неґативній реакциі, што принесе такє стремліня – нич в істориі не діє ся без трудности. Тепер, коли очы Заходу звернены сут в страну Украіны, буде ім уж тяжше продолжати свою політыку взглядом Русинів, особливі кєд розвинеме своі методы.
Четвертый пункт розшырят тоты політычны ціли і повинен быти постеріганый як основный крок. Сформуйме політычны партиі, зберме доступный політычный капітал, якій маме в тых обставинах і зачынайме ся бавити, вчыйме ся, як грати з політыком власти. Політыкы нашого будучого мусят зачати ся школити уж тепер, закля ся не скінчат шансы про Русинів. Наша третя ціль зачынат розвязувати квестию языка і культуры. Тот пункт односит ся до основного проблему, якім єст брак старчаючого чысла люди, котры бы утримували креатывны проєкты. Артистычна експресия буде росла разом з чыслом бесідуючых по свому, што чуют, же можут хоснувати свій язык.
Остатні дві цілі остали выбраны зо взгляду на потребу ввести інчы реґіоны поза Підкарпатьом на дорогу зрівноваженого розвитку. Лемківска достоменніст і культура сут загорожены. Жебы іх вратувати, мусиме дійти на рівен узнаня і репатрияциі. Знаме о тым, бо культурна робота там, де Лемкы прожывают сучасні, не стримала асиміляциі. Кєд Польща узнат одповідальніст за своі діяня і підойме серіозны крокы в тым напрямі, може вказати ся дорога допереду.
Окрем того, нашом цілю все мусит быти припоминаня о териториі і етнічній достоменности Карпатской Руси. Коли науковы оціны хоц дакус близкы до правды, може быти і милийон етнічных Русинів, што не ідентыфікуют ся з том достоменністю. Ціль подвоіти свідоме русиньскє населіня може ся видіти велика, але єст тото лем ок. 20 000 до 40 000 Русинів в дияспорі і 70 000 до 105 000 в західніх частях отчызны. Єст то лем 10-15% народово несвідомового населіня за цілу декаду. З перспектывы реальных чысел неє то вельо. Коли ідеме допереду і занимаме ся такыма темами, як ідентыфікация вымазуваня Русинів, єст важне не стратити з очів тых головных ціли. Добрі єст операти ся системам опресиі, што сме уж робили як русиньскы діячы, але ліпше єст бороти ся о таку ситуацию, в якій будеме могли ся зосередити на будучым. Памятайте, же бунтуваня то лем половина нашой борбы. Мусите мати штоси, што заохотит інчых влучыти ся до вашой справы. Кєд будеме о тым памятати, так нашы серця, як і наша робота будут на добрым місци.
Єднак рівно важне єст оперти власны конкретны ціли на тых векшых, жебы были стисло повязаны зо собом. Напримір, кєд хочете помочы в тым, жебы векше чысло Русинів в дияспорі было свідоме свого походжыня, можете вызначыти конкретну ціль, напримір побільшыня того чысла там, де мешкате. До той темы іщы верну, але уж тепер даю знати, же хоц декотры части нашого руху вымагают централізациі, то інчы будут мусіли полігати на роботі поєдных люди.
ПУНКТ ЗОСЕРЕДЖЫНЯ | ТРИ ПОЛІТЫЧНЫ ЦІЛІ
Для вельох тоты три політычны цілі можут видіти ся далеком мрійом, што николи не буде реальном. Все стрічали ся з подібныма реакциями, принаймні, коли пропонувано іх в приватных бесідах. Спосеред чысленных причын против, головном єст єдна добрі нам знана держава. Тото автоматычне втіканя до безнадіі єст, в опініі автора, цілковитый нонсенс. Структуры влады наоколо Русинів сут слабшы, як ся вам правдоподібні видит. Не можеме ся нараз піддавати, бо ани не знаме, што ся подіє, коли переступиме тоту границю. Але до того часу нияка орґанізация ани особа не спрібувала о тым дознати ся.
Найперше треба ся нам згодити, же наша ситуация днес неє така диспропорцийна, як то было скорше. Дисфункцийна Украіна, навет з бандерівцями, то нич в порівнаню з давном силом Совітского Союза. Быти може, даякы політчычны амбіциі тяжше осягнути під уважным оком націоналістычного авторитарного уряду, єднак зас маме вельо можливости. Реальніст єcт така, же протягом остатніх тридцетьох років ани раз не схоснували сме доступны нам медженародны структуры в ефективный спосіб. Кілько внесків зложыли сме в ОЗН? Што сме робили, жебы представити свою ситуацию шырокій соспільности? Ци фактычні зробили сме штоси, што бы могло звернути на нас соспільну увагу? Одповіди на вшыткы тоты звіданя вагают ся медже николи, а рідкыма припадками десятьолітя тому.
Ключом до успіху в борбі з переважуючыма силами єст хоснуваня асиметричных тактык. Найвекша потенция находит ся в такых доменах, як медия поза контролю уряду. Істнуют і інчы формы опору, котры не хочу называти прямо, але до них сме іщы не дішли. Простым способом схоснувати тоту можливіст може быти дослівный акт протесту в Кыйові або Вашынґтоні з ясно выраженым посланьом і русиньскыма фанами. Подумайме собі о бурі, яку бы тото выкликало на цілым світі (головні в Кыйові), як бы сме добрі розограли нашы карты.
Незалежні од того, ци головны редакциі новин бы тото вказали, і так сут способы, жебы схоснувати ситуацию. По арешті протестуючых, што бы певно ся поділо в Украіні, могли бы сме передавати новины і відео-материялы до соспільных медий, жебы створити наррацию о тым, же в тым власні часі Русины досвідчают опресиі. Тоты материялы можна бы пак вернути до отчызны, жебы вказувати людям, яка єст наша сучасна ситуация. Дякуючы такым подіям можна найти можливости фінансуваня, што уж знаме з подібных ситуаций. Люде не можут переказати грошы, кєд нич не знают о проблемі. Єст то єден приклад з вельох опций, што сут цілый час несхоснуваны. Так, такы діяня сут небезпечны. В каждым припаді мусиме выберати такы слова, котры не мож інтерпретувати як сепаратызм. Єднак головный проблем є такій, же за вельо ся зосереджуєме на небезпеці.
Каждый успіх несе за собом небезпеку, кєд діячы такы як мы не будут піднимати ризика, то нич не зыскаме. Мож долго дискутувати о тым, чом тота несміліст так міцно ся в нас закоренила, але суть єст в тым, же декотры травмы мусят вернути, жебы осягнути тото, чого хочеме. Не найдеме надіі без векшого чысла арештувань, сильнійшой пропаґанды і векшых конфліктів з інчыма. Так уж просто єcт, коли ся діє против влады. Нетяжко найти спосіб, головна єст єднак одвага і воля до борбы.
Як іде о узнаня автономіі з 1991 р. і верніня Підкарпатской Руси, буде то без сумніву в даякій мірі анґажувати Захід. Зо взляду на новоодкрыту залежніст од тых держав в утримуваню Украіны як державы, єй суверенніст єст ограничена. Рішыня о автономіі для Підкарпатской Руси зачынат ся в Кыйові, але кінчыт на затверджыню през Вашынґтон, коли лем Украіна не піддат ся Росиі або доцяп стратит розум. Кєд так ся стане, треба буде хоснувати тоты інчы стратеґіі опору. Тото значыт, же реальна дорога до осягніня тых ціли то переконати західні власти поперти нашу роботу. Тото, ци хочете схоснувати ідею сепаратизма, прав чловека ци обох нараз, залежыт лем од вас. Власти на Заході сут барже схылны до уступліня як тоты на Сході.
Як іде о політычны партиі поза Украіном, ставка єст іщы менша. Кєд уряды Середньой Європы не вышмарили партиі мадярской меншыны, што мают звязкы з нацийоналістами в Мадярах, державі, што ма значно гіршых одношыня з сусідами, то в нашым припадку неє ся чого бояти. Тяжко повірити, же головным стримуючым фактором нашого розвитя на тым фронті буде страх, як в припадку Підкарпатя. Правдоподібным проблемом буде слаба свідоміст каждой русиньской групы. Тото видиме головні на Словациі, де чысло Русинів, што выбрали русиньску народовіст як другу было дуже векше як тых, што єй выбрали як першу народовіст.
Тота квестия єст звязана з тыповыма для нас проблемами. Заміст зосереджыня ся на освіті вартало бы просто створити новы партиі і пак іх розвивати. На початку може то быти на рівни сел або районів, з підтримком пару соток люди. Ту важне не одраз мати політычны успіхы, але збудувати свого рода марку, під яком ся пак буде робити тота сама освіта. Выгід єст вельо. Цінна єст можливіст формуваня молодіжной групы, одкаль можна буде рекрутувати лідерів, рівночасно попераючы своі політычны ціли. Радше не робит ся того в школі, бо неє там інтеракциі з реальном політыком.
Жебы коротко описати ріжницю медже сучасном ситуацийом а цілями новой русиньской декады: робіт так, як уж успішні робили інчы. Кєд схоснуєме тактыку, што ся уж справдила в припадку інчых діячів і достосуєме єй до нашых обставин, то скоро наступит поступ. Як іде о Підкарпатя, то невельо можна повісти о тым, жебы ся протиставити страхови. Заміст звіданя о стратеґію Русины одтамаль повинны си поставити такє звіданя: што треба зробити, жебы были готовы на вшытко про зміну своі ситуациі? Што може перенести іх увагу з думаня о особистых консеквенциях на цілі, котры хотят осягнути? Гев єст тота перепона, о котрій нихто не хоче гварити.
ПУНКТ ЗОСЕРЕДЖЫНЯ | НОВА ЛЕМКОВИНА
Проєктови перезаселіня лемківской отчызны можна надати назву Нова Лемковина. Зачаток територийной одновы Лемковины не залежит од того, жебы вшыткы Лемкы згаджали ся з ідеями той книжкы, ани од узнаня етноцида Лемків през польску державу. Потрібна єст невелика, заанґажувана група люди з ріжныма знанями, якых можна ефективні зорґанізувати. Для пересічного Лемка ідея лемківско-русиньского націоналізму на нашым рівни все буде якымси крайнім патріотызмом. В звязку з тым, зачатковый етап збераня ресурсів не буде барз атракцийный.
Прібуєме провести революцию в народовым розвитку, котру дотепер виджено лем єден раз в Ізраілі. Найперше стараме ся схоснувати демократычны середкы, хоц маме невелику віру, же Польща дозволит нам автономію під своім кєрівництвом. Навет як не мают особливый інтерес до ідеі повороту Лемків, то не змінят то принципів перезаселіня. Як стрітиме ся з серіозном опором против нашому справедливому поворотови, то будеме мусіли іти інчом, менше оптимістычном дорогом, жебы осягнути народовый зрівноваженый розвиток.
Проба реалізациі нашого проєкту вымагат великых грошы, земли, годин роботы і досвідчыня в кєруваню. Найвекшым проблемом єст тото, же в Польщы просто бракує Лемків про такій проєкт. Єст то наступна сфера, в якій дияспора і Лемкы мусят спілдіяти, жебы осягнути спільны ціли. Тото єст необхідне на даным етапі. Брак спомненых примет в лідерах (бо не буде з кого іх выберати) означат брак фінансуваня і структуры, а тіж недостаток вірных активістів і помічників, якых чысло буде рахуване в сотках, што означат, же не будеме в силі змінити реальный світ.
Найперше треба выбрати пару місц до замешканя. Найблизшый приклад то ізраільска ідея, осады на Західнім Березі, єднак наш контекст є кус менше серіозный. Тоты обшыри мают быти новыма ідеовыма центрами, якы може хоснувати каждый Лемко. Треба перевести досліджыня, жебы найти найліпшы териториі під взглядом локальной політыкы і ціны земли. Найбарже оптимальном стратеґійом єст получыти уж неістнуючы лемківскы села з тыма, што сучасні заселены Поляками.
Символічні тото буде початковый пункт реколонізациі. Ключовыма операцийныма пунктами повинны быти Фльоринка на заході і Команча на сході, навет кєд іх зысканя буде тяжкє. В найгіршым припаді можут быти выбраны інчы пасуючы до того цілю місця. Важне мати такы фізичны місця, бо то побільшыт нашы шансы на успіх і зробит наш рух барже видимым. З маркетінґовой стороны єст важне, жебы тоты пляны не были формулюваны против польскій державі (головні, кєд буде охота дозволити нам переселіня). Ліпша єст мирова ідея розвитя лемківской культуры, што тіж єст правдом. Мусиме тото указовати, як новый і не барз радикальный проєкт вертаня лемківско-русиньской достоменности. Ззовні буде виднолемківскы склепы, выізды для діти і ватры, але реальні будеме досігати тіж інчых ціли. В тым самым часі будеме глядати найбарже заінтересуваных люди, жебы сформувати наступне поколіня одданых патріотів.
Тоты, што ся долучат до новых інтелектуальных центрів, повинны остати тіж частинно зінтеґруваны з рештом інтеліґенциі Карпатской Руси. Причына очывидна: без зрозумліня того, што значыт Карпатска Русь як ціліст, нова інтеліґенция заблудит, думаючы о Лемковині лем як о власній осібній отчызні. Што веце, тоты што хотят змінити ситуацию Лемків, мусят досвідчыти, як выглядат вполні русиньскє середовиско. Не знаючы, як ся формує політычне жытя на Підкарпатю і в Пряшові, будут мусіли покликувати ся лем на своі непровірены ідеі. Треба, жебы част інтелектуалістів споза Лемковины посвятили тій квестиі свою увагу як менторы — так ся удаст освободити од той небезпекы.
Коли тота перша місия створіня інтелектуального центра буде ся розвивала, приде час на тяжку неідеову роботу, што операт ся на навязаных контактах. Єст то купуваня земли і локального промыслу. Разом з туніма хыжами і добрі оплачаныма місцями роботы, на заході найдут ся Лемкы, што вернут на Лемковину незалежні од свого ідеового выбору. В тій першій декаді тото старчыт до осягніня початковой ціли: зміны ситуациі з планной на хосенну. Помалы зачати формуваня інтеліґенциі, помалы вернути до пару сел, і уж маме основу до будучой роботы.
Не думайте за вельо о поступовых кроках, бо забудете о долгочасовій перспектыві. Першы етапы творіня Новой Лемковины то крокы до головной подіі: автономіі в рамах польской державы на примір бывшой Підкарпатской Руси. Не потрібуєме полной суверенности, жебы вернути тото, што остало нам одобране. Кєд не появила ся сила, жебы о тото просити, то тепер треба громадити засобы, жебы на осягнути тоту ціль. Кєд ся на тото не згодят, перенесеме енерґію на то, жебы то рішыня не было для них такє легкє. Поступове розвитя само в собі не може быти цільом тых змагань. Кінцьовом цілю вшыткой нашой роботы єст народовый зрівноваженый розвиток.
ГЛЯДАНЯ ЛЮДИ
Радикальна зміны згідні з описаными высше цілями вымагат сформуваня ріжных соспільных роли. Інтерес до зліпшыня обставин жытя там, де мешкают Русины, єст так направду лем першым кроком. Коли посмотриме на успішны історичны і днешні рухы інчых народів, можеме достеречы якуси схему роботы. Коли рух дозріват, то розвиват свій власный екосистем, і можна му дале допомагати на вельо способів.
То добра річ, бо не каждый може або хоче полнити кажду доступну функцию. Кєд чловек знат, де пасує найліпше, вшыткы сут мотивуваны і чуют ся частю цілого. Пониже находит ся опис каждой з пятьох потрібных роли і іх поясніня. Памятайте, же хоцкі некотры з них можут быти барже інтересны, найліпше єст, коли вшыткы фунґуют в соспільстві. Не треба ся стыдати того, же знате, хто сте, навет як не мате найбарже медияльну позицию.
10.1 | Інтелектуальны лідеры
Інтелектуальны лідеры становлят філософску основу каждого руху. Часто тяжко роблят при полотні або компутері, творячы наступне діло, котре піднесе стандард інтелекуального розвитку або выкличе революцию в культурі. Гев найдете векшыну тотых, што словом арґументуют або бунтуют против сучасным системам вымазуваня. То они пишут статі, де остро выражают незгоду з тым, што ся діє. Тоты барже творчы выражают своі думкы в формі фікциі або інчых неполітычных текстів. То іх аналізы вызначают напрям, в якым можеме скєрувати нашу енерґію, навет як сут лідерами соспільных орґанизаций.
Коли мате великы ідеі або просто з потребы серця думате на темы подібны до тых, о якых сте гев прочытали, то може быти місце для вас, кєд сте готовы тяжко і одповідальні працувати. Жытя публичного інтелектуального лідера несе зо собом вельо вызвань. Єст то дорога полна небезпекы, головні товды, коли стаєте ся контроверсийны, а тото часом єст необхідне, жебы ефективні выразити посланя. Єден хыбный ідеолоґічный крок може довести, же ваш нарід нияк ся не розвине през наступну декаду. З той причыны важне єст, жебы особы, што належат до той групы, были порядні вывчены і мали таку позицию в соспільстві, де можут ризикувати своіма ідеями през інчы особы на подібных становисках.
10.2 | Активісты
Активісты то люде, што вводят в жытя філософію інтелектуальных лідерів. То они маніфестуют під урядовыми будовами, прібуют влияти на люди, часто мают в найліпшым разі радше планны реляциі з властю. Важне єст не мылити той катеґориі з тыма, што зосереджают ся на охороні культуры і едукациі (тій групі призриме ся в наступным підрозділі). Правдиві анґажуваный активіста може навет стати революцийонером, коли ситуация того вымагат, хоц найчастійше того можна уникнути.
Особы, зачыслены до той групы, мусят мати высоку толеранцию на неґативны емоциі і быти барз певны себе, жебы продолжати реалізацию ціли тіж товды, коли стрічают твердый опір. Така особа мусит ся одзначати твердістю характеру і быти неконформістом. Бывшы члены збройных сил, любителі острых вражынь і особы, што си знают порадити в часі кризы, найліпше пасуют до той роли.
Хоц катеґория інтелектуального лідера видит ся кус подібна до активіста, особливі тым, же обі сут в опозициі, головна ріжниця медже нима полігат на способі, в якій влияют на люди. Лідер думат барже абстрактні, бо не мусит підняти діяня або переняти веджыня руху, активіста реалізує ся власні в тым контексті.
Подумайте о добі невільництва в Америці: така єст ріжниця медже професором, што досліджат окрутніст невільництва, а особом, што допомагат невільникам втечы на пілніч. Хоц загалом обі тоты особы сут подібны, реальні ріжнят ся они в векшыні сфер. Активісты сут барз цінны і потрібны, бо думка мусит быти получена з діяньом. Без того ідеі руху лишат ся лем ідеями. Активісты тіж важны в часах опресиі, бо боронят решту групы. Днес тота катеґория може быти том, де потреба нам найвеце новых люди.
10.3 | Едукаторы
Едукаторы допомагают зберати знаня і переказувати іх наступным поколіням. Сут тото учытелі, проповідникы і вшыткы, што прібуют заховати нашу культуру і середовиско. Каждый нарід потрібує структуры, през яку переходит його молодіж, жебы могла ся вчыти, так як і потрібує когоси, хто записує подіі, жебы ся заховали в істориі. Тота група полнит таку ролю в народовым руху і дякуючы ним наступны поколіня активістів і інтелектуальных лідерів мают з чого черпати. Добрым приміром сучасной особы в такій роли єст професор Маґочій, якій своіма досліджынями і текстами допоміг провести масову ренаціоналізацию русиньского народу на цілым світі. Люде, што занимают ся вчыньом, охороном природы, формальном науком і реліґійом пасуют до той катеґориі.
10.4 | Помічникы
Уявте собі тотых, што ведут жытя без політычных інтриґ. Тоты люде полнят такы роли в соспільстві, якы дозваляют му жыти дале. Інакше бесідуючы, сут то нормальны люде без выразных політычных і культурных поглядів. З перспектывы русиньского руху можут ся видіти не так важны для поводжыня нашой місиі, але сут они цінны, бо іх праца над утрыманьом соспільства дає інчым простір до роботы над ідеовыма цілями.
Од 80 до 90% населіня зачыслят ся до той групы і можна іх ідентыфікувати як неполітычных або нехотячых перейти до даякой інчой з выміненых гев катеґорий. Кєд знате, же сте в тій групі, ци то зато, же хочете нормалні жыти, ци з інчых причын, найліпше, што можете зробити, то як лем можете помагати тым, што сут в небезпеці. Поміч Русинам, што стремлят до зміны, не мусит сама быти небезпечна. Можна то робити простыма способами, як напримір невеликом фінансовом помочом або переказуваньом русиньскых ідей серед близкых люди. Старчыт, як самы штонайвеце акцептуєте русиньскіст і будете продуктивным членом соспільства. Тото не значыт, же мусите ся лишыти в тій групі ціле своє жытя, але кєд іщы ходите до школы, найперше думайте о своім розвою.
10.5 | Спонсоры
Спонсоры то люде, што фінансуют рух так політычным, як і економічным капіталом. Незалежні од того, як вельо добрых думок ма дана особа або як барз єст анґажувана в своі цілі, грошы на реалізацию той роботы берут ся з інчого джерела. Вшытко ма свою ціну, а в політыці єст она екстремальна, коли потрібны хоц дакус розвинены практыкы. Аж і не споминаючы о коштах, котры кажда особа поносит през свою роботу для руху. Як хтоси не може посвятити полны робочы годины задачам, якы маме перед собом, то не будут зроблены. Розвязаня того проблему находит ся в тій групі.
Хоц звыклі розуміє ся єй през катеґориі капіталу, спонсоры то не лем група богатых люди, што хотят дати економічну поміч справі. Сут то люде, што мают владу в системі, в якым дієме і сут готовы єй схоснувати, жебы помочы нашым інтересам. Може то быти політык, што не єст явні прорусиньскій, але дає можливіст зліпшыти нашу ситуацию або шеф поліциі, што стримує арештуваня нашых активістів на протесті до часу, коли появлят ся медиі, жебы знимкы можна было помістити в інтернеті.
Звыкла дефініция єст брана до увагы, але мусиме о тій катеґориі думати шырше, бо такых люди нам треба. Кєд не хочеме обалити уряд, мусиме найти способы на тото, жебы нас узнано в публичным просторі. Без взгляду на тото, яка єст остаточна ціль, важне єст найти леґітымніст серед звыклых люди. Самому, без грошы, зробити тото барз тяжко, бо мали бы сме против собі цілый естаблішмент.
10.6 | Схоснуваня тых інформаций
Тепер, коли сте познали головны поділы в народовым руху, важні зрозуміти, же в реальным жытю они будут барже неясны і динамічны. Векшіст тых, што входят в єдну зо штырьох роли (інтелектуальны лідеры, активісты, едукаторы, спонсоры) были колиси помічниками. Коли чловек ся старіє або рішат важны жытьовы справы, напримір зачынат власну родину, то його місце в тій класифікациі ся змінят. Напримір, вельох активістів, што входят в середній вік, переходит до роли едукатора. Видиме тото в знаній істориі студента-активіста, што остаточні остає професором. Тоты, што вырастают як народны лідеры, часто полнят функцию деси медже інтелектуальным лідером, спонсором і активістом.
Схоснуйте знаня о тых групах, жебы передумати, як дієте в рамах цілого руху і чого вам бракує. Важне єст підсумувати, де сте, а якы мате перед собом ціли. Напримір, кєд сте Русином, што прібує змінити народову свідоміст дияспоры в Пенсильваніі, памятайте, же будете потрібували вшыткых тых тыпів люди, жебы мати успіх. Група, в якій сут представникы лем єдной роли не єст дост ефективна. В декотрых припадках то навет може значыти конец вашых амбіций.
11 | ДЕЦЕНТРАЛІЗУВАНЕ ДІЯНЯ
Коли єм спомнив тему централізуваного і децентралізуваного діяня в розділі о народовій візиі, дал єм знати, же іщы до ней верну. Тепер, коли сте дішли до того місця, пришол час глубше призрити ся тій темі. Тото, што окрислям як централізуване діяня, то координация роботы або проєктів през групу, яка стремит до окрисленой ціли. Децентралізуване діяня означат люди, што діют на власну руку, без лідера, напримір в соспільных медиях або в якыйси інчый спосіб.
Першый принцип в тій темі: кєд хочете довести до позитивных змін в політычных структурах або придбати в них владу, можете то осягнути лем през централізуване діяня і зосереджыня ся на ціли. Декотры проблемы мож побороти з помочом децентралізуваного діяня, але нич тырвалого ся ним не збудує. Тот обовязок централізациі може сполнити група або політычна партия. Спомнийте на лідерів американьского руху громадяньскых прав, што утворили NAACP, жебы орґанізувати бойкоты і лоббувати федеральный уряд. Менше мирный примір то большевикы, якых можна аналізувати як орґанізувану групу, якой цілю было введіня комунізму в Росиі.
Тот орґанізацийный принцип діє про вшыткы політычны напрямы. Ма застосуваня так в етнонаціоналізмі, як і при найбарже ліберальных космополітах. Єст так з парох причын, але єдна з них гварит, же жебы заступити штоси в істнучым порядку, найперше треба досягнути подібный рівен. Так як режім ма своіх інтелектуальных лідерів, спонсорів і едукаторів, так і мы мусиме іх мати, жебы бороти ся з пропаґандом, опресийом, змовами. З технічной страны видиме, же без орґанізациі не даст ся осягнути нич праві в жадній сфері жывота. Треба централізуваной структуры, жебы фірма просперувала, школа фунґувала, а уряд діял. Без того енерґія і емоциі сут розпорошены в якійси анархіі.
Розвиток інтернету і доднес найвекшых можливости лучыти ся з людьми принюс переконаня, же тепер уж активісты і уряды мают рівны шансы. Тепер уж єст можливе деценталізуване діяня, люде можут творити і публікувати тексты, добесідувати ся з тисячами люди на анонімовых чатах, жебы разом іти на протест і осягнути жаданы ціли. Правда єст єднак така, же в остатніх пару декадах не пішло то в страну, якой ся сподівано.
Кєд аналізуєме ефективніст децентралізуваного діяня, што значыт єдиниц, што діют незалежні, даколи неструктурованого групового діяня, видно, же не осягнено великого успіху. Протесты Арабской Весны не довели до демократычной фалі на Близкым Сході, влияня «альтернативной правиці» в Америці за посередництвом творців контенту не мало успіх в зміні реальной політыкы, а пробы влияти на культуры авторитарных держав, такых як Кытай, през соспільны медия, были цілковитом поражком. Аж і одворотні, видиме значне зміцніня власти тых держав през векшы можливости надзору за населіньом.
Кєд любите робити самы або не мате можливости інтеракциі з інчыма Русинами, то на жал неє то хосенна ситуация. Єднак децентралізуваны способы діяня мают успіх в декотрых припадках. Видиме тото головні на Підкарпатю, де в публичній едукациі нич не вчыт ся о тым, хто сут Русины, а кєд бы были русиньскы школы, то была бы велика пресия уряду, жебы іх заперти. Можна бы тото заступити едукацийом през інтернет або індивідуальным школіньом. Тото николи не буде діяло так добрі, як централізувана едукация, де ся вчат цілы клясы, але ліпше тото, як нич. То єм мал на думці, як єм писал, же часами мусиме полігати на децентралізуваным діяню.
Наша одданіст ціли народового зрівноваженого розвитку вымагат од нас фурт думати о тым, як можеме поліпшыти нашы способы роботы і едукациі. Коли плянуєте власны проєкты, берте до увагы тот шыршый контекст. Ліпше як створити пару фільмів, жебы едукувати жытелів свого міста о тым, хто то Русины, плянуйте схоснувати тоты материялы до створіня групы, де люде могли бы ся вчыти і познавати. Кєд мате політычны здібности, не прібуйте одраз орґанізувати протесты. Зачынайте од будуваня групы одданых осіб, яка буде брана поважні, коли в будучым будете протестувати перед урядовыма будовами.
ВЫМАЗУВАНЯ РУСИНІВ
Основна ідея вымазуваня Русинів містит ся в двох полученых зо собом концепциях. На єдным рівни аналізы маме реальніст самого вымазуваня Русинів. Може то быти урядова політыка, присвоюваня нашых народовых героів або поменшаня вартости нашого языка през класифікуваня го як диялекту. Реальніст тых діянь была старчаючо описана в попередніх розділах.
Рівен высше находит ся концепция соспільной і інституцийональной опресиі. Соспільна опресия то неґатывны переконаня і діяня против Русинів на соспільным рівни. Єй приміром може быти ситуация, в якій не можна в своій роботі бесідувати по русиньскы, бо в тым середовиску розвинуло і зміцнило ся переконаня, же тот язык належыт до низшой соспільной клясы.
Такы процесы были творены в ціли вымазуваня Русинів і фунґуют доднес. Натоміст інституцийна опресия розвиват ся в вынику діянь або політыкы вводженых на інституцийональным рівни. Видно ю в тым, же Русины не можут репрезентувати своі інтересы в державній політыці, бо не сут офіцийні узнаны за народову меншыну і сут поступово піддаваны ріжным способам вымазуваня. Получыня тых практык медже інституциями і соспільныма середовисками называт ся структуральном опресийом. Того власні досвідчают Русины з Украіны.
Закля підеме дальше, треба розуміти ріжницю медже двома рівнями вымазуваня. Жебы перемочы тоты процесы, треба не лем бороти ся з самым актом вымазуваня, бо нашом правдивом цілю єст зміна системовых проблемів. Найбарже ефективным способом діяня єст ясне называня проблемів, што зміцняют тото явиско в соспільстві. Кєд іх демаскуєме, можеме приближыти ся до стану, де такій рівен опресиі буде неможливе утримати.
Ідентыфікувати вымазуваня Русинів єст легко. Кєд штоси не узнават нас як політычно самостійный або осібный нарід або фальшыво нас представлят деякым інчым способом, єст вымазуваньом з дефініциі. Як видите, попереднє речыня не повідат, же то ся мусит робити свідомі. Кєд хтоси свідомі не хоче брати участи в вымазуваню Русинів, то не значыт, же того не робит, головні на рівни особистых постав або переконань. На такы інциденты треба реаґувати інакше, але загалом они основаны на тых самых структуральных моделях, што діют против Русинам.
Тот простый процес може ся стати барз тяжкій, кєд не мате основных знань до зрозумліня ситуациі. В такых припадках рекомендуєме поглублены досліджыня, головні про активістів, єднак способы вымазуваня Русинів основаны на окрисленых принципах. Пониже вымінено іх в пунктах, жебы дати упорядкуваный образ.
- Пропаґанда, што вызначат Русинів інакше, як самостійный нарід (нп. Русины сут аґентами Росиі або Мадяр).
- Творіня фальшывых статистык в ціли попертя делеґітымізациі Русинів.
- Присвоіня етнічных Русинів і іх роботы як части інчого народу.
- Упереджены досліджыня про фінансовы або ідеолоґічны причины.
- Культурны переконаня, напримір о тым, же Русины не можут «бесідувати поправні» або бесідуют планным диялектом украіньского языка.
Єден з найліпшых примірів сучасного вымазуваня Русинів вказал ся на Твіттері, коли то державный урядник, промуючы укранізацию таблиц в Кыйові ствердил, же назва єдной з улиц остане змінена на улицю Анди Варголы, суґеруючы, же был він Украінцьом. В наступным твіті хыбні ствердил, же Варголова родина походила з західньой Украіны, а фактычні походила з Пряшівской Руси на Словациі.
Старчыт повісти, же николи за тото не перепросил. Векшына проб вымазуваня не єст так цинічна, як та вказана гев, єднак можна видіти, же маме до діла не лем з бортаками в інтернеті. Загрожыня зачынат од окремых осіб і кінчыт найвысшыма властями декотрых держав. Тото само ся не скінчыт, як нич з тым не зробиме.
Наша мінімальна ціль то едукувати Русинів о методах іх вымазуваня і структуральной опресиі. Можна тото осяг-нути так през централізуване, як і децентралізуване діяня. Разом з едукацийом іде конфронтация з тыма, што нас вымазуют. Може то быти так просте, як написаня одповіди на пост в соспільных медиях, аж по фізычну конфронтацию. Нашом цілю єст выкликати почутя дискомфорту в однесіню до метод вымазуваня. Жебы ся скінчыли, мусят быти звязаны з неґативныма консеквенциями.
Як мешкаш в Європі, то поінформуй о тым, же вымазуваня єст безспосередньо сперечне з вартостями, якы Європейчыкы нибы підтримуют. Тото поверне бесіду так, же заміст дискусиі о фальшывых тверджынях будут мусіли ся тлумачыти і вказувати, же поперают тоты вартости. Не глядаме диялоґу, хыбаль же в припадках несвідомого вымазуваня, де веце даст лагідне інформуваня. Пробы одповідати лагідні, «метода морковкы», піднимана през остатніх тридцет років, вказали, же не єст то ефектывна тактыка. Тепер пришол час «методы кыя» і навет дотеперішні русиньскы лідеры мусят зрозуміти, же іх методы перестаріли.
Коли уж зачнете осягати успіхы в локальным просторі, подумайте, як можете іх перенести на шыршу скалю. Групы і орґанізациі, што зосереджают ся на системовых квестиях, з часом принесут дуже веце, як поєдны індивідуальны методы. Як не хочете або не можете взяти на себе тоту задачу, хосен може принести тіж опрацуваня освітовых материялів, жебы інчы ся вчыли робити тото саме. Єст вельо можливости, і кажда може внести штоси вартістного до нашой місиі.
РУСИНІФІКАЦИЯ
Тото, як называме річы, влият на тото, як о них думаме. З той причыны коли хтоси новый перенимат контролю над територийом, зачынат од зміны назв міст і сел на такы, што вказуют на його пануваня. Колиси Константинополь стал ся Стамбулом, а в нашым припадку Унґвар стал ся Ужгородом. Вымазуваня тых скорійшых звязків діє як спосіб перервати тягліст істориі місця і люди, што в ним прожывали. Єст то тіж причына, для якой украіньскій уряд мінит назвы улиць в державі, в тым на Підкарпатю. В вельох припадках єст то важный спосіб дистансуваня од совітского минулого, але в декотрых тіж проба украінізациі ріжных меншыновых символів.
Наша візия на наступну декаду містит в собі потребу русиніфікациі, то значыт процесу, в якым поступово зміняме обставины, заступуючы вібчы вартости, язык і ідеі рідныма русиньскыма одповідниками. Вяже ся тото неодлучні з дальшом ідейом: жебы одлучыти ся од влиянь зовнішньой силы, треба позбыти ся так єй «мягкого влияня», як і єй очывидных елементів. Найпростійшым способом єст языкова зміна, през яку вертаме до рідного языка. В нашым припадку маме до діла з чудном реальністю. Зато же николи не мали сме суверенной державы, вельо з нашых рідных сел, історичных місц і інчых характерных для нас просторів не было офіцийні называно по-нашому. Мают неформальны назвы, як нп. Пряшів, што ріжнит ся од словацкого Prešov (такій термін хоснує і Маґочій), але тота назва не єст ниґде хоснувана в урядовым контексті. Можна гев штоси повісти о тым, як державны уряды тото унеможливляют, але правда єст така, же то головні наша вина.
Не давали сме дост енерґіі, жебы ефективні змінити тоту ситуацию. Уряды Словациі і Польщы дают можливіст введіня двоязычных таблиц, коли осягне ся одповідне чысло русиньского населіня. Навет на Украіні маме успіх в зміні назвы міста Мукачево на русиньску (заміст украіньской назвы Мукачеве), коли дост аґресивні сме протестували. Мусиме зробити веце, але што то докладні означат і чом маме тото робити? На найбарже основным рівни можеме потвердити нашу суверенніст през хоснуваня нашых рідных слів заміст іх одповідників з інчых языків. Кєд хоснуєме іх на штоден, в політычных контекстах і інтелектуальній роботі, стверджуєме, же тот простір єcт наш. Крениця може ся находити в границях Польщы, але єст лемківско-русиньскым містом. Украінці можут называти реґіон свойой державы Закарпатьом, але мы го называме Підкарпатьом, бо єст тото наша власна історична наза того реґіону.
Як будеме так робити во вшыткых сферах і контекстах языка, осягнеме пару річы. Першом з них єст факт, же помагаме стримати вымазуваня Русинів, вказуючы на наше історичне право до свойой отчызны. Другом єст тото, же одріжняме ся од інчых нашом неконфронтацийном тактыком з низком потенцийом загрозы. Тото знижує барєру про більшіст люди. Нерусины будут знати, же тоты, што хоснуют тоты назвы, сут Русинами, а недостаточні свідомы Русины будут видіти ріжницю медже вібчыма а своіма.
Тото тіж свого рода протест в ситуациях політычных репресий. Навет кєд хтоси не протестує явні, уж само язык вказує на іх ідеове становиско. Арештуваня когоси за хоснуваня нашых назв было бы ідеальном нагодом повісти о тым цілій Європі і світу. Так ци інакше, хоснуючы тоту методу, выграме і при тым влучыме до того векшыну Русинів.
ЗІНТЕРНАЛІЗУВАНЕ ПІДПОРЯДКУВАНЯ
Часто думаме, же нашы переконаня і одчутя сут незалежны од вшелеякых зовнішніх сил. Можете вірити, же вшытко, што ся появлят в вашых головах, єст вашым власным вытвором, але рідко ся так діє. Можете тото провірити, кєд запишете думкы, што проходят вашом головом. По минуті записуваня подумайте, де першыраз сте іх почули і як были они товды сформулюваны. Правдоподібні нечеканым буде одкрытя, же можете повісти, одкаль декотры з тых думок ся взяли і же вашы головы іх повторили докладні так, як были вам выповіджены.
Як тепер ся тым трапите, то не думайте о тым. То натуральный процес социялізациі: найбарже інтересны думкы сут часто тыма, што ся лишают в памяти на долго. Напримір, чытате тоту книжку і правдоподібні запамятате пару выбраных думок, якы наступні передасте наступній особі. Тот социяльный процес може быти про нас неґативный, кєд выберают ся неякістны думкы. То значыт, же думаня стримує ся в даякій неґативный спосіб.
Русиньскій нарід ма на жал вельо такых неґативных ідей в своій свідомости. Векшына з них остала там вкорінена през зовнішні силы, якы сме пак зінтерналізували. Найчастійше полявлят ся в нас зінтерналізувана ідея підпорядкуваня. Тото значыт, же принимаме, же хтоси ззовни ма право нами рядити або ставити своі інтереcы понад нашыма. Може то найти выраз в заграничній політыці, але головні ся тото односит до державных способів контролюваня меншыновых груп. Найчастійше робит ся тото през нашмаряня групі зовнішні (або социяльні) акцептуваных рішынь як нибы єй власных думок.
Коли народова держава особливо боіт ся втратити власт, головні в припадку етнічной більшости, часто ся зачне культура примушеного патріотызму. Зато же меншынова група не може отворено і безкарні бесідувати о своіх правдивых опініях, єдином наррацийом остане тота, яка поперат становиско державы. Сила той наррациі полігат на єй повтаряню в вшыткых пунктах спорів медже двома народами. Як буде тото тырвало дост долго, правдивы (внутрішні) переконаня люди будут ся мішати зо штучныма (зовнішніма). До часу наступного поколіня ріжниця медже нима не буде уж видима.
Видно тото на Підкарпатю, де уряд Украіны фурт піддає місцевых жытелів процесови верифікациі іх патріотызму. Кєд активіста просит о узнаня Русинів, чує звіданя, ци єст лояльный украіньскій державі. Як хтоси повіст, же трактуваня Русинів єст несправедливе, чує звіданя, ци єст сепаратистом. Трафляли ся тіж припадкы, коли хтоси бесідувал в нашым языку, то был прошеный бесідувати по украіньскы, бо без того мал быти планным гражданином. В такых обставинах неє можливости публичной дискусиі на важны темы. Вшытко мусит діяти в підземлю, што одтинат од знаня тых, што не сут безпосередньо влучены. Тепер вшытко, што чує чловек, то урядова наррация, хыба направду постарат ся найти інчы джерел інформаций.
Хоц мусиме побороти тоты наррациі, нашом першом задачом єст розпознати іх влияня на каждого з нас. Тот першый крок єст радше легкій і може ся поведе го зробити на масову скалю. Возте до увагы буд-яку політычну ци культурну квестию, ци то гражданьскы права, суверенніст, язык ітп. і найперше подумайте, як вы єй в контексті Русинів видите. Напримір, ци русиньскій язык повинен быти вченый в школах і на університетах?
По тым, як уж рішыте, спрібуйте провірити, што бы інчый нарід думал в однесіню до власной ситуациі. Напримір, што бы повіла векшына Поляків і Німців, коли бы ся іх звідували о тото само в контексті іх рідного языка? Як ваша одповід барз ся ріжнит, то знайте, же правдоподібні неє то правдива інтелектуальні суверенна одповід, згідна з тым, што єст найліпше для русиньского народу. Фактычні єст она формувана през політыку і опресию. Быти може, державі, де мешкате, не подобат ся одповід, яку бы сте дали або мате в собі міцно вкорінене почутя, же сме того не гідны. То не єст добре, же одповід, што походит ззовни стала ся внутрішньом одповідю.
Вкінци будете мусіли штоси повісти о сперечности, што іх в собі і нашым соспільстві видите, кєд хочете мати участ на змінах, але треба то робити поступово. Найперше тыжден або два придумайте штонайвеце такых прикладів. Што в них єст, чого сте не чекали? Уж лем тото нас може посунути барз допереду в інтелектуальній свободі без жадного ризика. Єст то розумова робота, о якій нихто окрем вас не мусит знати. То найлегша опция для тых з нас, што ся найбарже боят діяти явні.
ЗАНИМАНЯ СЯ дддКОМУНІКАЦИЙОМ
Не чудо, же фактычна реализация єст часто вельо важнійша як сама ідея. Спосіб, в якій ся комунікуєте, што робите, жебы хоронити свою приватніст, а тіж спосіб, в якій выберате люди до спілпрацы, становлят стратеґічну основу вашого успіху. Зато же сме меншыном, што єст постерігана як потенцийный ворог в што найменше єдным реґіоні, шансы надзору през службы безпекы, кєд працуєте на Підкарпатю, сут великы. Так буде без взгляду на тото, ци сте радикалом, ци ні. Не перенимайте ся тым, кєд сте Американом, бо ваша дипломатычна позиция єст міцна. В припадку граждан Європской Уніі і Украіны єст інакше. Товды мусите не лем быти активістом, але знати, як ся скрывати. Неє інчой дорогы, кєд хочете долго працувати на хосен русиньского руху.
Єст вельо інчых джерел о процедурах безпекы і комунікациі, што будут пасувати вашій ситуациі. Інча критычні важна зміна, котру можеме зробити, то присмотрити ся способам комунікациі в Русинів. Головні тому, як повинны сме постерігати і діяти взлядом інчых народів і подій. Комунікация з інчыма народами николи не повинна быти така сама, як внутрішня комунікация з Русинами. Хоц може ся тото видіти як легкє до зрозумліня, Русины не зробили вельо, жебы то осягнути, што довело до чысленных проблемів. Головным з них была тема попереднього розділу, зінтерналізуване підпорядкуваня.
Хоц сте ся навчыли, як достерігати його приміры в штоденным жытю і як ся од них освободити, невельо єм повіл о тым, як го втримати на системовым рівни. Правда єст така, же то лем єден з проблемів, што ся берут з того самого джерела. Маючы тото на увазі, призрийме ся ім вшыткым нараз.
Окрем парох рідкых вынятків, што трафляют ся найчастійше медже окремыма особами, не істнує єднакого диялоґу медже ріжныма народами і людми з єдного народу. Не означат тото, же диялоґ медже народами єст неможливый, але не даст ся го вести в простый спосіб. Наше будуче буде окреме од іх будучого, што выникат з ріжниц медже нами і нашыма інтересами. Напримір тото, што єст хосенне для Словаків, не мусит быти хосенне для нас, Русинів.
Не треба ся заглубляти в факты, жебы собі тото ясно уявити. Приміры найдете в водоємі Старина, або тым, што был праві выбудуваный в Тихім Потоці, де хосен з воды пришол коштом ліквідациі русиньскых сел. Єст тото крайный примір, але добрі вказує ситуацию, в якій інтересы інчых не были згідны з нашыма. Іде гев о тото, же вшыткы інтеракциі Русинів з інчыма народами, векшынами в державах, де мешкаме, або нашыма союзниками мусят быти докладні вырахуваны. Коли будеме штораз ліпше знати і розуміти своі інтересы, а тіж засады того танця, будеме мати векшы шансы на успіх на медженародній арені. Без взгяду на тото, як барз новочасны ідеі о ґлобалізациі будут переконувати, же неє такой потребы, то мы мусиме знати, же нияка держава ани особа не даст нам, чого ждаме, кєд самы то собі не возмеме.
Фактычні, коли не будеме ся бороти о своє на каждым кроці, то останут нам одобраны тот невеликій капітал і влада, якы тепер маме. Іспанці не дадут автономіі Баскам за іх вынятковіст, а Полякы не поможут Шлезакам, народови подібной велькости, як мы. Роблят то не зато, же хотят знищыти меншыны, але зато, же бы тото ограничило силу центрального уряду, якій репрезентує інтересы векшынового народу.
Тото значыт, же наша зовнішня комунікация повинна быти така, як в припадку догваряня о підвышыню оплаты на роботі або підписаню контракта медже бізнесовыма клієнтами. Не вшытко о нашій ситуациі мусит быти знане назовни, бо може быти схоснуване против нам. В часах, коли сме загрожены і не маме інчой опциі як лем достосувати ся до векшыновой наррациі, будеме тото робити, аж не появит ся першый момент, жебы ся освободити од того обовязку. Як інчы народы будут хтіли з нами спілпрацувати, зробиме тото і будеме в тым щыры, кєд мала бы та спілпраца принести хосен, але мусиме памятати на нашу власну позицию.
Треба нам розріжняти приятелів і вібчых, не лем зато, же так можеме ся освободити од внутрішнього почутя підпорядкуваня. Свідоміст інтересів інчых люди і того, як ся они ріжнят од вашых, може дати вас до доброй позициі до шыріня ідей, о якы ся борете. Частю роботы активіста єст продавати свій продукт, але в тым припадку не робите тото для фірмы. Коли ся перейде през смутный, але реальный факт, же інтересы поєдных народів ся ріжнят, одблокує ся велика сила. Тото, же будете знати, в якы ідеі вірит дана група або як видит свою народову безпеку, може помочы осягнути того, до чого стремите. Тото основны стратеґічны елементы каждого успішного руху.
Закля опубликуєте штоси, што мало бы спричынити зміну, підсумуйте, чого потрібуют Русины і порівнайте тото з політыком і інтересами групы, на яку хочете влинути. Подумайте о тым, як тото влине на вашу безпеку. Кєд не думали сте о тым і зачнете тото оціняти, єст барз правдоподібне, же то, што сте выпродувували написане для етнічных Русинів, навет як тото не была ціль вашой роботы. Може быти так, же подаєте факты, якы розуміют в нашым соспільстві, але не в інчых, або ваша загальна думка не дає вартости або вливу до той річы, котру хочете змінити. Такій спосіб роботы може причынити ріжны проблемы. Як будете думати о тым за каждым разом, вкінци тот новый спосіб остане зінтерналізуваный, а ваша продуктывніст значно ся побільшыт.
ПАМЯТАЙМЕ О БУДУЧЫМ
В часі той короткой подорожы бесідували сме о вельох справах, од форм опресиі Русинів по характер нашых ціли на наступну декаду. Остала представлена і проаналізувана системова опресия і вымазуваня в русиньскым контексті, жебы сте тото могли добрі зрозуміти. Проаналізувано тіж декотры з основных, але ефективных метод осяганя успіху в роботі активіста, а заперто аналізу увагами што до окрисленого способу комунікуваня своіх ідей і думок. Вшыткы темы зобраны в тій книжці-провіднику остали описаны, жебы ся могли причынити до розвитку думаня окремых люди, што хотят ся прилучыти до русиньской справы.
Мам надію, же дякуючы тым основным принципам каждый Русин найде можливый для себе спосіб, жебы влучыти ся в будуваня нашого будучого. Сут люде, што были створены до едукуваня, сут такы, якых призначыньом єст быти активістом в політычных кампаніях. Гев неє планных выборів, з вынятком одшмаріня свого призначыня. То вы рішате, ци старчыт дарувати грошы. Для векшыны охота діяти єст за велика, жебы ся не влучыти в тым історичным моменті. Поставте собі звіданя, на кілько тота неможливіст зробити веце єст вашым власным рішыньом, а на кілько ся бере зо зінтерналізуваного підпорядкуваня.
Іщы маме час, жебы ся ділити знанями о тых новых стратеґіях з шыроком публиком. Тот рух буде істнувал за піл рока, рік, два рокы од тепер. Єднак тота свобода часу і простору ма своі очывидны границі. В нашій ситуациі маме лем тілько часу, жебы збудувати інституциі, боронити ся перед вымазуваньом і едукувати несвідомых Русинів. Інтелектуальный і політычный рух мусит ся фурт продолжати, жебу сме зробили вшытко необхідне.
Етап, на якым сме тепер, полігат тіж на досконаліню себе, жебы в моменті, коли прийде правдива крыза, нашол ся іщы хтоси, хто нас поведе допереду. Іде о формуваня знань о роботі з людьми, жебы іх вести през так страшны, як і штоденны часы. Ци мате тото, што єст потрібне, жебы боронити ся перед наступным етноцидом або періодом неістнуваня? Як нич інчого з той книжкы ся в вас не лишыло, то возте хоц тото звіданя.
Для тых, што ся боят, што принесут нашы діяня, по прочытаню той книжкы повинно быти ясне, же як тепер нич не зробиме, то з часом наша ситуация буде ся лем погіршати. При найменшым руху в обороні себе, тоты, што хочут нас утримати там, де сме были, будут хтіли назвати нас екстремістами, террористами, сепаратистами. Такы сут факты. Єднак гірше буде, коли не зробиме нич. Системова опресия, якой досвідчают нашы люде побільшат ся лем товды, коли нич не робиме. Коли нихто не противит ся тым, што хотят зробити нам кривду, то лем іх заохотит до знущаня ся над нами. Дальшым етапом буде втрата отчызны а нарід змінит ся в історичный релікт. Красна візия будучого, яку можна тепер зімати то русиньска декада поступу. Основана єст на названю ціли, о якых вельо мріяло, але лем пару одважыло ся іх выповісти. Вкінци можеме смотрити з надійом на місию довести до пошануваня нашой автономіі і прав, побільшыти чысло населіня, одбудувати втрачены териториі Лемковины. Але то єст лем шіст маленькых ціли, якы сут вступом до яснійшого світелка на кінци тунелу. Праца над остаточном цілю єст одлегла о десятьолітя, а вельо інчых плянів єст в часі творіня. През конфронтацию з тым, што для нас найголовнійше, маєме шансу переломити барєры на нашій дорозі.